Черкащанка перетворює зіпсований одяг на ексклюзивні речі

Поставлена пляма на улюбленому одязі для багатьох рівносильна трагедії. Тим більше, якщо цю пляму вже неможливо нічим вивести. Черкащанка Людмила Тараненко такі речі реабілітує та дає їм нове життя, пише «Про все».

Зіпсовані кофтинки, сукні та джинси вона розмальовує. Для неї одяг із плямами – це майже як полотнище для художника. Сьогодні у доробку жінки вже десятки врятованих речей та ще більше вдячних слів від їхніх власників. Адже вбрання не доведеться викидати.

За освітою Людмила Тараненко – художник. Утім картини вона не малювала, а тривалий час працювала у друкованому видані – верстала газету. Та нещодавно вона кардинально змінила своє життя. І все – завдяки доньчиним джинсам. Буквально на новісіньких джинсах дитина поставила чималу пляму.

– Мені стало так шкода, адже джинси були щойно придбаними. Пляма була такою, що її навіть у хімчистці не відчистили б. Тоді я взяла звичайний маркер і почала замальовувати пляму простим узором. Доньці сподобалось. А згодом рятувати довелося і синові штани. Одяг зараз не дешевий, тому взялася реанімувати і синові штани, – пригадує Людмила Тараненко. – Діти лишились задоволені і навіть були раді, що завдяки малюнкам виділяються з-поміж інших.

У той час Людмила Тараненко й подумати ще не могла, що розмальовування одягу стане для неї важливою і улюбленою справою. Якось знайома, яка працювала в ательє, розповіла Люді, що клієнти приносять речі з дефектами та плямами, які неможливо відчистити, і просять щось на них нашити, аби річ ще могла послужити.

– Вона показала мені футболку клієнта і попросила зобразити на ній малюнок, щоб приховати дефект. Я була трохи шокована, оскільки малювати на речах своїх дітей це не настільки відповідально, як на чужому одязі. До того ж, краще розумілася на дизайні, який роблять на комп’ютері, ніж на речах.

Проте подруга вмовляла. Тож Людмила почала тренуватися: розмальовувала і домашні непотрібні речі, і просила віддавати їй старі кофтини в родичів. Результат подобався не лише рідним, а й самій майстрині. Згодилися й комп’ютерні знання.

– Я вирішила поєднати свої комп’ютерні знання і художні. Варіант малюнку підбирала на комп’ютері, а потім пробувала зображувати його на одязі, – каже Людмила Тараненко. – Лише довелося купити фарби та пензлики.

Після того Людмила розмалювала вже чимало чужого вбрання. Навіть футболки із символікою політичних партій, які люди соромилися носити, переробила на стильні речі, приховавши всю політичну символіку патріотичним малюнком. Сьогодні в ательє подруги на стіні – вже цілий стенд із роботами Люди. Коли клієнти їх бачать, то віддати для малювання хочуть не лише зіпсовані, а й новенькі речі. Бо ж малюнок перетворює їх на ексклюзивне вбрання.

А нещодавно у Люди з’явилася ще й намальована вишиванка.

– Колись купила доньці звичайну білу сорочку, а вона їй щось не сподобалась. І тоді я подумала: ну нічого, зроблю з цієї кофтини родзинку. Тож за допомогою пензля і фарби перетворила її на вишиванку. Тепер донька дивитися на сорочку інакше і навіть вдягнути вже хоче, – з усмішкою переповідає черкащанка і додає, що тепер хоче розмалювати ще й вечірню сукню. – Буває, бачу жінку в сукні і уявляю, який малюнок можна було б зобразити.

Віддаючи клієнтам розмальовані речі, Люда обов’язково дає поради і щодо їхнього догляду:

– Прати потрібно не в гарячій воді, а прасувати – на виворіт. Якщо дотримуватися цих правил, то розмальовані сукні, кофтинки та футболки служитимуть досить довго.