Від шкільної парти до професійних фотосесій і подіуму. Уманська школярка стала моделлю

Сьогодні вона сидить за партою та готується до вступу у ВНЗ, а вже завтра впевнено крокує подіумом та представляє брендовий одяг відомих дизайнерів. Одинадцятикласниця Юлія Ткаченко розповідає, як вона схудла на 20 кілограмів та потрапила у світ моди, пише "Вечірня Умань".

Вона звичайна школярка, яка мріє успішно здати ЗНО та вступити до омріяного ВНЗ. Рік тому вона навіть не уявляла, що її життя може настільки змінитись. Юлія Ткаченко, учениця 11-тої школи розповіла нам, як вона стала моделлю у свої 16. Ось що каже дівчина:

- Професія моделі всерйоз мене ніколи не приваблювала. Я ставилась до неї нейтрально. Наполегливо займалась навчанням, зокрема вивченням мов. Ніколи не вважала себе надкрасивою, довго соромилась високого зросту. Але одного разу я зрозуміла, що мій "недолік" можна непогано використати.Спочатку це нагадувало авантюру, типу "чому б і ні", але з часом я знаходила все більше і більше переваг цієї професії.

- Як тобі вдалось «вибитись в люди»?

- Якось мені написала менеджер одного агентства та запропонувала

приїхати до Києва на співбесіду. Я поставилася до цього досить скептично, адже прекрасно розуміла, що я "не в формі". Тому, повагавшись певний час, я відкинула цю ідею. Згодом я випадково натрапила на офіційну групу KModels і відіслала  своє фото в альбом "Кастинг". Я не сподівалась ні на що, крім удачі, адже це одне з найкращих модельних агентств України. З  часом мені відписала менеджер модельного агентства і попросила надіслати свої параметри  (на той час вони були дуже далекими від модельних). Менеджера зацікавила моя зовнішність, тому вона запропонувала співпрацю, але за умови, що я скину зайву вагу.

- І як, ти почала працювати над собою?

- Так. Мені надіслали план харчування та тренувань, якого я дуже суворо дотримувалась. Потом та кров'ю я перекроїла своє тіло.До цього я мала вагу 71 кг та ріст 180 см, завдяки своїм зусиллям я скинула 20 кг та 11 см в об’ємі. Я дуже вперта від природи,  і в даній ситуації це зіграломені на руку.

- Що в цій справі видалось важким особисто для тебе?

- Якщо чесно, жалітися я не люблю, але особисто для мене стало проблемою не фізичне, а моральне навантаження.  Такого досвіду я ще не мала. Трохи "накладка" вийшла з підготовкою до здачі ЗНО та вступу. Мені потрібен був час, аби навчитися все поєднувати.

- Які зміни відбулись в тобі самій?

- Моделінг змусив мене швидше подорослішати. Я стала більш наполегливою та працелюбною. Я зрозуміла, що все, що ми маємо, -результат нашої праці або її відсутності. У мене змінилися та зникли стереотипи, пріоритети. Повністю змінився гардероб, адже -20 кілограмів не могли не вплинути на мій одяг. Зараз мені не віриться, що я могла носити такий розмір. Змінилася моя зовнішність, схудло і обличчя, і все тіло загалом.

- У яких показах ти брала участь, які враження отримала?

- Після того, як я схудла, мене з мамою запросили до Києва для підписання контракту і перших фотосесій. Згодом розпочався "сезон кастингів", який тривав близько трьох тижнів. Перший час було важко морально та фізично, проте, пройшовши і це випробування, я отримала свою нагороду - участь у семи показах для українських та іноземних дизайнерів. Для прикладу, Gudu в рамках Ukrainian fashion week. Враження просто неймовірні! Це неможливо описати словами, цю атмосферу потрібно відчути. Усі навколо бігають, метушаться. Макіяж, зачіска, репетиція, кава у перерві... Там я почувала себе, як риба у воді.

- Що ж дала тобі робота моделлю? Чого ти навчилась?

- В першу чергу – це досвід. Я відкрила для себе багато нового. Життя в Києві навчило мене піклуватися  про себе самотужки: я повинна самостійно була вирішувати питання їжі, розпорядку дня, роботи, як дістатися та де шукати ту чи іншу вулицю. У мене з'явилось безліч нових знайомих та друзів не лише з Києва, а й з усієї України. Мені випала честь співпрацювати з найвідомішими українськими дизайнерами -  Любою Макаренко,Анастасією Івановою, Тетяною Тимофєєвою. За кулісами я зустріла безліч зірок, відомих моделей,  учасниць проекту «Супер модель по-українськи», так би мовити, однією ногою побувала в шоу-бізнесі. Тиждень моди також відкрив для мене нові можливості, став певним стартом. Я мала змогу спробувати себе в новому амплуа та заявити про себе як про модель. Звичайно, я отримала з цього хоч і невеликий, але прибуток. Тішить сам факт, що це моя перша заробітна плата! Після перших власних грошей починаєш їх набагато більше цінувати та раціональніше використовувати.

- Ти плануєш і далі займатись цією справою?

- Так, звичайно, я буду продовжувати реалізувати свої можливості в модельному бізнесі, мені це цікаво. Але навчання для мене теж не втратило актуальності, тому я зараз активно готуюсь до здачі ЗНО та вступу до ВУЗу. Модель - це тимчасова робота, а професія – назавжди.

- Як зросла твоя популярність та змінилось повсякденне життя після показів та фотосесій?

- Якщо чесно,  особливо  мої будні це не змінило. Я ходжу до школи, до репетиторів, в спортзал. Мене не пізнають на вулицях чи щось типу того. Збільшилась кількість підписників в соціальних мережах та й то не суттєво. Загалом, будні не змінились. Рівно до того моменту, коли мені повідомляють про кастинг чи зйомку (а кажуть про це зазвичай за день, а то й менше), і я покидаю свою рутину та їду до Києва назустріч новим пригодам. Там для мене геть інший світ, там геть інша  я.