Незабаром на Черкащину «завітають» новорічні свята. У ці дні навіть дорослі відчувають себе дітьми та вірять у Різдвяну казку. Про що мріють відомі черкасці та чого вони очікують від наступного року Собаки – дізнавалася «Нова Доба».
Ольга Касьянова, конферансьє, CEO\ founder KASYANOVA EVENT:
– Мрію про прості речі: про здоров’я для всіх людей, про мир в країні. Все інше – з області моїх бажань і цілей – мені до снаги. У цьому списку: отримання диплому, нові подорожі, подальший розвиток моєї компанії та людей у ній. І тайський масаж, і заняття вокалом, і завершення написання книги з сином... Очікувань немає. Я просто живу. Дію, рухаюсь і з вдячністю сприймаю те, що дає світ. Місту бажаю затишку, зелених дерев, чистого Дніпра, теплих чаювань, бігунів, велосипедистів, мамуль із слінгами, татусів, що грають із малечею у футбол, людей, які цілуються, перехожих, які нікуди не спішать і усміхаються своїм думкам. А ще віршів і пісень.
Ярослав Лавров, голова громадської ініціативи «Місто на «Че»:
– Рік вийшов непростим, містив багато конфліктів, як особистих, так і робочих. Але став роком позитивних змін. Найбільше досягнення, напевно, що в рамках громадської ініціативи «Місто на "Че"» вдалося запустити міський портал, який ще доробляється. Сподіваюся, що найближчим часом він стане справжнім порталом, присвяченим нашому місту та його історії. Поки головне – це повноцінно реалізувати портал. Маю ще бажання реалізовувати надалі квест-захід «Легенди міста на Че», і вже є плани на наступний рік з його реалізації – масштабніше і цікавіше, ніж спробували в цьому році. А особисте, на те й особисте, і любить тишу.
Юлія Фомічова, блогер, фахівець з PR, журналіст:
– Уже четвертий рік мрію про мир напередодні кожного Нового року. Тільки це бажання і загадую під бій курантів. Вже думаю, що може, неправильно загадую, але цього року бажатиму те ж саме. Я сподіваюсь, що наступний рік буде не гіршим за попередні. Сподіваюсь, що втіляться всі заплановані робочі та особисті проекти. Сама собі дивуюсь, але наступний рік в мене вже розпланований, якщо не по тижням, то по місяцям точно. Плани цілком реальні, тому залишилось тільки працювати і радіти з того, що мрії здійснюються. Я чекаю від наступного року цікавих робочих проектів. Мрію, що вдасться зібрати гроші на операцію своєму похреснику Денису і він отримає такий цінний подарунок – слух. Чекаю, що чоловік повернеться з війни і ми нарешті будемо всі вкупі. Хочу, щоб Черкаси стали безпечнішими для мене та моєї дитини. Хочу, щоб припинилася внутрішня ворожнеча між людьми, які мають ті чи інші важелі впливу в місті. Хочеться, щоб у місті розумні та інтелігентні люди об’єдналися і порозумілися заради розвитку Черкас. Я хочу посміхатися своєму місту і щоб воно посміхалося мені у відповідь.
Назарій Вівчарик, журналіст:
– Цього року завдяки перемозі в журналістському конкурсі мені вдалося побувати в Страсбурзі. Це не якесь ідеальне місто та сама Франція не ідеальна країна. Але люди живуть там все ж таки краще в фінансовому плані. І там вищий рівень політичної культури. Я мрію, щоб розмови про європейський рівень життя в Україні таки втілювалися на практиці, щоб ми дійсно мали достойні зарплати і наші люди думали не лише про заробітки, а й про розваги та саморозвиток. Економічна сила і військова міць – все це безпосередньо пов’язано і з нашим представництвом на світовій арені, з конфліктом з сусідньою державою, яка не розпускала б кігті, якби ми були сильніші. Тож хочеться розвитку країни і миру. Найбільша мрія, щоб всі корупціонери враз виїхали до Росії і сприяли розкладанню тієї країни зсередини. Сподіваюсь таки на зменшення градусу конфлікту на сході й на те, що ніхто з наших героїв більше не гинутиме. А місту Черкаси бажаю наблизитися у всіх питаннях до рівня Страсбурга. І в питанні доріг і в питанні тротуарів і велодоріжок.
Міла Сотник, художниця, громадський діяч:
– Мрію, мабуть, як і кожен українець, щоб нарешті закінчилася війна на сході. Та про те, щоб зима порадувала сніжком на Новий Рік, аби вдосталь відчути новорічний настрій. Взагалі, сподіваюсь на краще. Як там не було, а кожному хочеться більшого. Очікую, що 2018 рік особисто для мене буде яскравим на позитивні емоції та події. Для міста Черкаси хотілося б побажати, щоб у 2018 воно по-справжньому стало європейским. І кожне селище та містечко області перетворилося у місце мрії.
Іван Подолян, голова громадської організації «Промолодь»:
– Перед Новим Роком, як і напередодні будь-якого іншого дня, мрію виспатися та почуватися бадьорим і здоровим. Взагалі мрію, що зможу більше часу приділяти своєму здоров’ю: займатися спортом, повноцінно і своєчасно харчуватися. Хотів би наступного року зменшити кількість виснажливої роботи і займатися проектами, в яких більше творчості, де я зможу бути більш ефективним. Черкащанам бажаю розширювати своє вміння з повагою слухати та чути інших людей, вести цивілізований діалог і домовлятися про великі спільні цілі й співпрацю. Ще – вміння берегти одне одного, цінувати людей більше за цілі та інтереси.
Олена Литвинова, блогер, волонтер:
– Напередодні Нового року мрію встигнути зробити все те, що запланувала собі на цей рік ще 31 грудня минулого року. Тоді мій настрій буде більш святковим. На 2018-ий також вже маю купу амбітних планів. Насправді, все в наших руках. Головне – «дозволити» собі мріяти, а потім не боятися діяти. Дива трапляються лише там, де ми їх творимо власноруч. Мої побажання рідному місту – стати більш цікавим та привабливим. Хочеться, щоб Черкаси частіше з’являлися в новинних сюжетах центральних телеканалів, але не через гучні скандали чи проблемні ситуації. В нас є величезний потенціал, є багато активних містян із цікавими ідеями чи вже проектами – їх втілення могло б не лише зробити життя в Черкасах більш комфортним чи зручним, а й надати місту туристичної привабливості. Зелене, охайне, затишне, насичене цікавими подіями – саме такими побажаю бути Черкасам у цю новорічну ніч.
Юрій Ботнар, депутат Черкаської обласної ради:
– Мрію і робитиму усе від мене залежне, аби Україна не була змушена спостерігати за політичним цирком. Аби українці більше не були змушені терпіти владу мародерів та імітаторів. Аби наш народ отримав перемогу у війні з московією та нарешті досягнув добробуту й безпеки у власному домі. Громадам Черкас і Черкащини я бажаю козацького здоров'я і козацької вдачі. Маємо не шукати щастя по світах, а будувати краще життя тут, на своїй, Богом даній, землі. Бажаю собі та своїм близьким сил, аби реалізувати побажання для України.
Оксана Колісник, експерт проектів ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика»:
– Мрію про власний сад, багато квітів і... щоб споглядання навколишньої краси та квітів не порушували щоразу тривожні думки про війну і горе, яке вона нам несе... Я дуже хочу, щоб 2018-й став переломним в протистоянні з Росією. Сподіваюся, що буде багато цікавої роботи, яка приноситиме задоволення і користь людям. Сподіваюся, що рік буде творчим і насиченим подіями.
Сергій Гончар, виконавчий директор Фундації «Паритет»:
– Мріяти можна тільки про чудо. Все інше – прагнення. Їх втілюють. А чудо для нас – це якби обрані нами до влади особи почали думати інтересами села, міста, країни. Дуже хочу, щоб наступний рік приніс нам перемогу в антикорупційній політиці. Хочу, щоб органи місцевого самоврядування нарешті перестали «тормозити» та скористалися тим ресурсом, що їм дає влада та міжнародні інституції для втілення реформи децентралізації – сформували об’єднані громади, та почали нарешті розвивати свої міста та села. Місту, насамперед, хотів би побажати перевиборів міської влади, під будь-яким приводом. Це єдиний шанс почати жити краще. Громадам області – сил та натхнення розробити стратегії розвитку та почати їх втілювати. Кожен рік несе нові зміни на краще. Бажаю, щоб в наступному році їх було якомога більше!
Ірина Гришко, прес-секретар ПАТ «Черкасиобленерго»:
– Новий рік у мене завжди асоціюється з дивом. Так-так, я вже доросла дівчинка, але й досі вірю у дива. І точно знаю, що вони трапляються. На яке диво очікую у прийдешньому році, не говоритиму, бо особисте має бути особистим. А загалом в новому році дуже хочу стабільності: завжди знати, на що розраховувати. Останнім часом доля робить мені такі віражі, що ледь встигаю втримуватися на них. У цьому є свій драйв, але розумієш, що потрібно перевести подих. Рік 2017 – для мене це рік боротьби та випробувань. Тому сподівання на рік Собаки, у який я народилася, досить великі. Спокій і стабільність – основні. Щодо міста – мрію, щоб воно було Комфортним (з великої літери). Щоб на кожній вулиці була родзинка, щоб у кожному мікрорайоні було однаково безпечно і затишно. Щоб кожен новий рік приносив щось нове у життя місту і його жителям.
рекламаЦікаві новини звідусіль
Коментарі
Це Прочерку ліньки було самим відомих опитувати, то вони з Нової Доби передрукували)) )
Стрічка RSS коментарів цього запису