«Головною мотивацією була донька», - черкаське подружжя позбавилося на двох 68 кілограмів

Черкаське подружжя Ольга та Ігор Таранухи разом уже 6 років. Ігор полюбив Олю зовсім не такою спортивною та підтягнутою красунею, якою вона є зараз. Проте сила кохання змусила Олю змінюватися, змінювати Ігоря заради доньки й один одного. Вони позбулися 68 кг за два роки (Оля - 42 кг і Ігор – 26 кг) і тепер відчувають легкість й кажуть, що спільна мета їх зблизила. Ігор та Ольга відкриті до спілкування й залюбки діляться секретом свого дивовижного схуднення.

Ви ходили до спортзалу, чи позбулися зайвої ваги завдяки харчуванню?

Оля: «Перший рік було лише здорове харчування, завдяки якому я скинула 22 кг. Чоловік позбувся 10 кг. На 8 березня чоловік подарував абонемент у спортзал. Я довго наважувалася, але пішла. Перші 10 занять були із тренером, потім просто займалася за програмою, яку він склав для мене. Зараз ми знову працюємо з тренером над гарними сідницями, коригуємо талію.

На річницю знайомства я відомстила чоловікові й подарувала річний абонемент у спортзал. Відвідуємо спортзал тричі на тиждень у різні дні, бо немає кому посидіти із донечкою».

Чи змінило схуднення ваше звичне життя?

Оля: «У позитивний бік. Раніше наше дозвілля було таким: ноутбук, смачна їжа, телевізор, навіть нахилитися було складно. Я страждала на гіпертонію, зараз тиск нормалізувалася. Тепер з’явилася така легкість: можемо гуляти, бігати з донечкою по хаті. До цього дуже багато часу стояла біля плити − готувала: пиріжки,чебуреки, піцу. Зараз у мене набагато більше вільного часу, бо я готую швидку їжу: каші, салати, суп раз у два дні.»

Складали раціон самостійно?

Оля: «Так, я зараз у декретній відпустці, тому часу у мене вистачає, всю інформацію шукала в інтернеті. Мене цікавить тренерська діяльність і дієтолога. Дуже хочу пов’язати з цим своє життя, бо бачити, як людина змінюється – просто кайф.»

Чи вплинула зміна раціону на сімейний бюджет?

Оля: «Можливо, навіть почали менше витрачати. Раніше ми полюбляли тортики, цукерки, а це дуже дорого. Кілограм курячої грудки коштує 70 гривень, а нормальні цукерки – близько 200.»

Ігор, Ви не скаржитеся на відсутність смаколиків?

Ігор «Ні, я не скаржуся, бо їм 7 разів на день! У мене більш вільний режим, можу їсти що хочу, але потім відпрацювати у спортзалі.»

Як відреагувала родина?

Оля: «Родичі з мого боку поставилися скептично. У нашій родині немає худеньких, всі «плотні», казали: «худни, худни», але я не відчувала підтримки. Мама чоловіка − навпаки мотивувала нас. Сиділа з дитиною, поки ми були у спортзалі.

Коли ми втратили доволі багато, приїхали до родичів всі казали: «Ігор схуд, а Оля ні». Мені було так образливо, бо я втратила більше кілограм, ніж чоловік! Зараз уже помічають, що і я схудла.»

Які позитивні зміни можете виокремити у вашій дружині після схуднення?

Ігор: «Вона стала більш активною, тепер ми часто ходимо гуляти. Раніше її не можливо було витягти із дому.»

А чи змінився Ігор?

Оля: «Раніше коли Ігор щось робив, у нього виступав піт на обличчі, швидко стомлювався. Коли ми доходили на 4 поверх, то робили 2 перерви. Зараз із легкістю долаємо цю відстань.»

Чи зблизила вас спільна мета?

Оля: «Так, я бачила у ньому зміни, він помічав, як змінюся я. Коли були складні моменти: зриви, психологічна втома, то ми підтримували один одного. А в моменти зривів їли разом шкідливі продукти. Ми жили спільною метою, йшли нога в ногу.»

У чому ваш секрет?

Оля: «Це наша мотивація. Ми хотіли, щоб наша дитина нами пишалася, щоб не повторила мою долю. Бо у школі й коледжі з мене постійно знущалися. У маршрутці бабусі вступали місце, бо думали, що я вагітна. А мені було всього 16 років! Для мене ще підтримка чоловіка була дуже важливою.»

У вашій родині з’явилися улюблені страви?

Оля: «Раніше це були лише корисні продукти, а тепер вони ще й улюблені. Це каші, сезонні фрукти, сир, куряча грудка, мед, сухофрукти. Табу у нас на цукор, хліб, макарони.»

Розкажіть про Вашу участь у сніданку з 1+1.

Оля: «Знайома із села скинула покликання на пост у фейсбуці, де шукали людей, що схудли. Ми із чоловіком посміялися. Чоловік каже, що там мільйони людей, у нашій історії нічого цікавого немає. Проте поспіхом написала коментар, бо всерйоз це не сприймала. Через 2 тижні мені написали з «1+1»: Чи не хочемо ми знятися у сюжеті? Подумала, що це жарт, але погодилася. Ігор не знав ще про це, але сила кохання й майстерність умовляння дали результати. Після цього з нами зв’язалася редактор «1+1» і запросила на ефір.

Нам дуже сподобалося. Найкрутіше те, що усе відбувалося у режимі спілкування, настільки невимушена обстановка, що навіть забули про камеру. Перед ефіром у студії я дуже переймалася, що не вмію фарбуватися, то мені викликали візажиста.

Після програми багато дівчат пишуть мені й просять допомоги. Я відкрита до спілкування, даю їм поради абсолютно безкоштовно, бо знаю, як з чим жити.»

Що ви зробили із одягом? Адже він став вам завеликим.

Оля: «Весь одяг після схуднення роздали родичам. У нас і в них оновився гардеробом, усі задоволені. Але залишили декілька речей, які я періодично приміряю для самоствердження. У мене навіть є мотиваційні фото-колажі у телефоні: було − стало.»

Мотиваційні моменти

Оля: «По-перше, це дитина, другий – я розуміла: у мене прекрасний чоловік, який робить усе, щоб мені було добре. Я не маю права залишатися біля нього такою, я мушу йому віддячити. Третій – мені набридло дивитися на себе в дзеркало. Коли Ігор говорив мені: «я тебе люблю», я йому не вірила, шукала купу виправдань, чому він зі мною, дуже ревнувала.»

Чи стосується здорове харчування і вашої маленької донечки?

Оля: «Вона їсть те, що й ми. Але дідусі й бабусі її балують, кажуть: «це ж дитина», підгодовують цукерочками. Інколи ми дозволяємо булочки, чупа-чупс.»

Дайте декілька порад черкасцям, які хочуть схуднути, але ніяк не наважаться.

Оля: «Найперше – визначити мотивацію. це повинна бути настільки вагома причина худнути, щоб вистачило не на місяць, а на все життя. Не варто боятися змінювати своє життя, насправді, це не так страшно, як здається на перший погляд. Якщо вникнути в це, то виявляється, що можна зробити смачні страви із простих і корисних продуктів.

У жодному випадку не можна забороняти собі типу: «я худну й ніколи не буду більше цього їсти!». Коли щось хочеться смачненьке, то можна дозволити це зранку й небагато. Якщо немає можливості ходити у спортзал, можна компенсувати це звичайною ходьбою. Доведено що десять тисяч кроків у день сприяють зниженню ваги.

Якщо хочеться їсти перед сном – будь ласка, але нехай це буде білкова їжа. У мене це, наприклад, сир чи кефір з корицею. Голодувати в жодному разі не можна.»