«Поля робить канзашки – різноманітні шпильки, палички, заколочки на волосся. Я – прикраси з бісеру і в’язані іграшки», – розповідає про сімейне хобі й заробіток 34-річний Олександр. Щодня він з дружиною торгує виробами hand made прямісінько біля Черкаської мерії, щоправда, останнім часом люди неохоче підходять до них.
Про це пише vikka.ua.
Саша і Поліна Сербіни – люди з особливими потребами. Познайомилися у 2013-му році в соцмережі, хоча жили на сусідніх вулицях і часто бачились біля магазину. Два роки тому одружилися. Вже четвертий рік вони присвячують життя творчості і пропонують результати своєї праці людям.
«Із 2014 року ми почали свій невеличкий бізнес, робили квіти із атласних стрічечок – канзаші. Техніку виконання піддивились в інтернеті, як це зараз роблять всі», – ділиться Олександр.
Подружжя було приємно здивоване, коли вперше винесло свої вироби «в люди».
«Знайома замовила в Полі декілька квіточок з атласу. Поки ми їх донесли до парку, перехожі все розкупили», – згадує Саша про початок творчого азарту.
Після такого фурору пара виходила торгувати на вихідних у парк. Згодом перемістилась у більш людяне місце – на площу перед Черкаською міськрадою. Олександр розповідає, що «працюють» кожного дня, як погода дозволяє.
Після «квіткових» дівчачих прикрас, Саша і Поля навчилися плести з бісеру. Браслети, сережки, масивні картини піддалися рукам талановитих черкащан. Голова сімейства каже, що цей процес найважчий, оскільки потребує багато часу й терпіння. Зараз Олександр працює над масивним ґерданом.
Цією зимою творче подружжя опанувало техніку в’язання іграшок. «Дядько Гугл помагає», – жартує Саша. У такій колекції вже є песик, слоник, сімейство Ждунів, кіт, ведмедик. Улюбленцем родини виявився заєць, якого чоловік зробив нещодавно. «Він в мене найгарніший вийшов», – каже Олександр.
Витвори Сербіних купують переважно на вулиці. Був випадок, коли покупець із Запоріжжя замовив у черкаської пари ікону, вишиту бісером. Нещодавно відбулось перше замовлення за кордон.
«Знайома із Польщі попросила зробити в’язаного зайця. Він уже готовий, чекає вдома на подорож», – каже Олександр.
Загалом усі свої вироби пара виготовляє взимку, а продає їх у теплі пори року. «Стояти холодно, дороги погано розчищають, важко доїхати до місця, – зізнаються закохані. – Якби була можливість, якесь приміщення, ми б і зимою продавали. А так… дуже дорога оренда».
Саша і Поля нарікають, що останнім часом люди все рідше підходять до їхнього прилавку. Серед покупців-депутатів пригадують Миколу Мирзу, який придбав у пари обручі.
Втім, справжньому таланту немає межі. Незважаючи на складні життєві обставини, Сербіни знаходять натхнення в оточенні, втілюють позитив у свої вироби і пропонують їх людям. В майбутньому творча пара хотіла б навчитись малюванню. Маємо надію, що їм вдасться втілити цю мрію. Можливо, за сприяння однодумців чи небайдужих.
Замовити вироби у цієї диво-пари можна у Facebook: Sasha Serbin, Полюшка Сербина.
реклама
Коментарі
Нен надо никого обязывать - надо давать льготы по уплате налогов. Тогда сами предприниматели будут инвалидов искать, обучать и к делу пристраивать!
МОЛОДЦІ!
Стрічка RSS коментарів цього запису