Хлопець з Черкащини підкорює найбільше кулінарне шоу країни

В пошуках себе і справи свого життя можна потрапити … на кухню одного з найбільш відомих кулінарних телешоу. І врешті стати улюбленцем мільйонів глядачів. Все – через щирість та епатаж, та ще й смачно приправлені кулінарним талантом.

Кулінарія як хобі "затягла" хлопця кілька років тому. Нині таке захоплення він поєднує з "культурними" спеціальностями: відеооператор та менеджер шоу-бізнесу. Останню зараз він опановує в столичному виші.

Готувати ж років у шістнадцять навчився самотужки. До цього родину смаколиками годувала бабуся, в якийсь момент хлопець почав допомагати їй на кухні. Згодом почав займатись спортом, а це вимагало споживання здорової їжі. Тому довелось самому повноцінно стати до плити.

"У мене в сім’ї так прийнято було: якщо ти не їси на вечерю картоплю з салом чи м’ясом, то з тобою щось не так, – згадує Серж. – Я ж почав готувати на пару. Відповідально формував раціон: вираховував калорії, розбивав їжу на групи: білки, жири, вуглеводи і споживав все порційно".

Готував з того, що було під рукою, експериментував. Але й з простих продуктів з додаванням звичних прянощів вдавалось створювати не просто смачні, а й корисні страви. Юнак і досі пам’ятає улюблений з приготованих власноруч здорових смаколиків того часу.

"Це курка запечена з овочами: кабачки, морква, цукіні, цибуля, гриби та купа спецій. І запікав я це все в рукаві, щоб всі соки залишилися. Попередньо всі компоненти треба трохи обсмажити на пательні, додати сіль-перець, трішки оливкового та вершкового масла. Запікати при температурі 180-190 градусів 20 хвилин. Виходить соковите соте з овочів та курки".

На телешоу – з власним шоу

На кулінарний відбір Серж Файний потрапив випадково: просто гортав сайти з кастингами і натрапив на "МайстерШеф". Зараз зізнається: подавати заявку туди було трохи страшно, адже кулінарія була всього лиш захопленням. Однак бажання потрапити на професійну кухню і відкрити для себе інший світ виявилось сильнішим страху. Каже, жодної секунди не жалкував про участь, адже головна його мета в будь-яких починаннях – особистий розвиток. І не важливо: закінчується він перемогою чи ні.

На кастинг телепроекту Серж Файний приніс страву не з ресторанного чи здорового меню. Підкоряти коучів проекту він вирішив… шаурмою. Однак – унікальною! За своїм авторським рецептом.

"Чи можливо здивувати суддів шаурмою? Напевно ні. Але шаурмою з лавашем, до складу якого входить темне вугілля – це вже цікавіше! – переконує кухар-аматор. – Я хотів повністю змінити думку журі про вуличну їжу і довести, що стріт-фуд може бути їжею ресторанного класу".

Рецепт диво-шаурми, звісно, вигадав сам. Поєднував те, що здавалось би, не поєднується. Обов’язково – з натуральних продуктів. І вуаля – отримав не просто шаурму, а соковиту курку з овочами в кефірному соусі, закручену в авторський лаваш з темним вугіллям і присипану харчовим золотом (кандурином).

Та сама авторська шаурма, яку оцінили судді телепроекту

Але Серж, який звик бути в центрі уваги і виступати на сцені, не міг просто так подати свою страву. Його презентація стала справжнім перформенсом. Однак, дуже сміливим і ризикованим, за який можна було поплатились місцем у двадцятці кращих кулінарів-аматорів.

"Я заходив майже останнім, була вже майже північ, і нерви, якщо чесно, не витримували, – згадує хлопець. – Раптом я вирішив: зараз потрібно зачепити їх, зроби так щоб судді запам"ятали мене. Той вихід "динозавра" і пісня про шаурму – це була авантюра, результат якої мав тільки два варіанти: або в мене все вийде, або я пролечу і буду ганебно вигнанний!"

Втім, такий підхід був до душі не всім зірковим коучам, тому на шляху до омріяної двадцятки канівському кухарю-аматору довелось пройти справжнє кулінарне "пекло" додаткових випробувань. Після виснажливих конкурсів із семи претендентів в ефіри потрапила лише двоє, зокрема й Серж Файний.

Найважливіші жінки в житті Файного

Веселий і без комплексів, здається, Серж завжди посміхається, безупинно генерує жарти і не має приводів для суму. Однак за посмішкою юнака прихована справжня життєва драма. Батько залишив родину, коли малому не було й року. А мама, залишившись з дитиною на руках у 20 років, продовжувала шукати щасливої долі. Отож, вихованням хлопця займалась бабуся.

"Я ріс в любові й турботі двох чарівних жінок: бабусі Нині та тьоті (ні в якому разі не тітки!) Люди, яку вважаю старшою сестрою, – розповідає Серж. – Щовечора ми збирались за великим столом і ділились враженнями за день. У мене була велика родина, але сім’ї… сім’ї так і не було. Я завжди хотів відчути, як це – мати батька і маму".

Хлопець згадує: стосунки з матір’ю завжди були складними. Жінка намагалась влаштувати особисте життя, і від цих пошуків нерідко потерпали її рідні.

"Тих чоловіків я називаю пасажирами. Вони просто їхали поруч з мамою якийсь відрізок життєвого шляху, а потім виходили на потрібній їм станції. А вона залишалась, – з сумом розповідає Серж. – Таким "пасажиром" в її житті був і батько моєї молодшої сестри Софійки. Нині їй 5 років".

Рік тому Сергій і Софійка втратили маму назавжди: жінка померла від хвороби, яку занадто пізно діагностували.

"Бабуся дала мені все, що могла дати, і моя місія зараз – допомогти їй, полегшити життя, віддячити за все, – ділиться хлопець. – А ще – зробити Софійку щасливою. Я зроблю все задля того, щоб вона знала, що таке повноцінна, повна сім’я!"

У важкі й в успішні моменти Сержа підтримує кохана дівчина Мирослава. Каже, вони в усьому доповнюють один одного. Хлопець хоче, аби й Міра реалізувала себе в житті, й намагається їй всіляко допомагати. До слова, дівчина теж має кулінарний хист і часто радує коханого смачними сніданками.

Аби світ став чистішим

Небайдужий Серж не лише до кулінарії. Вже давно хлопець переймається проблемами екології. Каже: не розуміє людей, які нищать довкілля, адже природою, як прекрасною тендітною леді потрібно захоплюватись, а не нищити своїми розвагами. І намагається зробити свій скромний внесок в збереження природи: подекуди знімає відео на екологічну тему для свого Instagram-каналу. З часом планує купити собі електрокар, а ще мріє обладнати десь хоча б один цех з переробки сміття.

У свої двадцять років юнак має амбітні плани на майбутнє і ставить глобальні цілі – хоче робити людей навколо щасливими. Він впевнений: вже за десятиліття світ дізнається про нього. І не важливо, буде це підкорення кулінарних вершин, чи мистецьких.