Пліч-о-пліч із зірковими шоуменами, футболістами і діячами, відомими не тільки в Україні, а й за її межами. У свої 27 років кам’янчанин Вадим Данильченко, як професійний фітнес-тренер, зумів заволодіти довірою Володимира Зеленського, гравців київського "Динамо" і донецького "Шахтаря".
На своєму прикладі простий хлопець родом із невеликого міста на Черкащині показав, що досягти своєї цілі практично з нуля – можливо. Про своє спортивне начало, "зіркові" тренування та глибокі амбіції Вадим розповів vikka.ua.
Спортивне життя Вадима почалось у дуже ранньому віці – з 4 років, коли батьки віддали його до секції футболу. Протягом навчання у Кам’янській ЗОШ №1 популярний нині фітнес-тренер 5 років займався танцями, завжди брав участь у змаганнях з баскетболу та волейболу, а в 10-му класі почав із однокласниками відвідувати тренажерний зал. Окрім Вадима у сім’ї Данильченків більше ніхто так фанатично не займався спортом.
"У мене була гарна генетика з точки зору того, що я не набирав вагу. У світі фітнесу я був чистим ектоморфом (тип людського організму, схильний до худорлявості, – ред.), але по собі бачу, що мені не потрібно багато часу, щоб я почав вносити зміни у своєму тілі, – розповідає чоловік. – У тренажерку ходив із однокласником, який був одним із найпотужнішим у нашому класі. У якийсь момент мені захотілось приблизитись до його показників".
В 11 класі Вадим Данильченко вже знав, що вступатиме до Національного університету фізичної культури і спорту. Заради цього переїхав жити до брата у Київ і займався плаванням, аби вдало скласти вступні іспити. Коли ж таки став студентом – старанно навчався, і вже на другому курсі працевлаштувався у фітнес-клубі.
"Із роботою допоміг викладач, який бачив у мені потенціал. Працював я дуже багато. Прокидався о 7 ранку, виїжджав з дому о 8, навчався в університеті, а о 15:00 я вже був у фітнес-клубі, що знаходився за містом. Звідти повертався об 11 вечора, – розповідає Вадим. – Потім я зрозумів головне: якщо ти працюєш сумлінно і розвиваєшся як спеціаліст, то будеш мати успіх у клієнтів, отримаєш гарну репутацію. Через три роки я змінив фітнес-клуб, який уже був у самому Києві. На той час я вже закінчував 5 курс".
Після другого місця роботи, де Вадим протягом року віддавався на повну і продовжував напрацьовувати свою репутацію, у чоловіка з’явився шанс влаштуватися у фітнес-клуб преміум класу. Тут абонемент коштував набагато дорожче, клієнти готові були платити набагато більше, і саме звідси почалась робота черкащанина як персонального "зіркового" тренера.
Перший свій контракт Вадим уклав із гравцем київського "Динамо" – австрійцем Александаром Драговичем.
"Працював як персональний тренер, який допомагав йому в харчуванні, поліпшенні спортивної форми і контролював його стан, щоб він в жодному випадку не травмувався. Переді мною була поставлена задача – щоб Александар грав у Європі. Через 7 місяців після початку наших тренувань його купує німецький клуб "Байєр", де Драгович грає і донині. Я ж залишився в Києві, хоча були пропозиції переїхати в Німеччину. Я не зробив цього, оскільки не хотів залишати дружину і клієнтів у Києві заради невирішених питань по контракту", – зізнається Вадим.
Після цього черкащанин працював із футболістом київського "Динамо" Олегом Гусєвим, який відіграв за збірну України 96 матчів і, після 13 років гри, закінчив кар’єру в минулому році.
Пізніше кам’янчанин Вадим Данильченко почав тренувати шоумена Володимира Зеленського, гравця національної збірної України і "Шахтаря" Тараса Степаненка, півроку працював із молодими футболістами цієї команди – дитячою юнацькою академією.
Разом із Володимиром Зеленським Вадим створив програму на відеохостингу YouTube "Ze Kubiki".
"Коли люди побачили, що Зеленський змінився фізично, їм стало цікаво що і як. Ми запропонували певний блог, щоб показати в реальному часі, як Володимир тренується, і долучати глядачів до онлайн-тренувань. До того ж, героями програми також були зіркові гості. До нас приходив Ігор Ласточкін, Євген Кот. Є відзняті випуски з іншими знаменитостями, але відео ще не з’явились в ефірі", – розповідає спортсмен.
Труднощів у співпраці із відомими людьми, запевняє Вадим, практично не виникає. Їх більше створюють люди, найчастіше бізнесмени, які думають, що гроші вирішують все.
"Це не Володимир Зеленський, не Ігор Ласточкін, не будь-хто із студії "Квартал 95", адже я разом із студією подорожую по всеукраїнських турах "Кварталу", як тренер Зеленського. З ними труднощів немає, тому що це артисти. Майже кожен із них мав шлях через терни до зірок. Ні з ким не було проблем у співпраці, тому що в них була велика ціль. Кожен із них йшов до мети, пророблюючи велику роботу, – розповідає тренер. – З досвіду колег, труднощі можуть спіткати, коли ця "зірка" є фейкова, коли людина сама по собі нічого не коштує".
Єдиною особливістю співпраці із знаменитостями можна вважати гнучкий графік роботи, який впливає і на тренування, і на раціон. Вадим Данильченко намагається віддалено контролювати, що їсть його клієнт. Приміром, спортсмен напряму спілкується із секретарем Володимира Зеленського, якій надсилає графік харчування на тиждень. Відразу в офісі Володимиру готують і приносять цю їжу. На 70% відомий шоумен, який працює по 20 годин на добу, харчується тим, що радить йому тренер.
Зараз, досягнувши певного успіху у своїй діяльності, черкащанин розповідає, що його спонукало свого часу не опустити руки і йти до своєї цілі:
"Я поставив собі за мету – стати найкращим у тому, що роблю. Насправді, неважливо, звідки ти родом. Я ніколи не цуратимусь свого міста, навчаючись і працюючи у столиці. Якщо себе не показати, – у людей завжди буде привід сказати, звідки ти і хто ти є. У Кам’янці дуже багато людей казали, що моє прагнення стати кваліфікований спортсменом – це несерйозно. Але при цьому я розумів, що для мене найголовніше – самому собі довести, що я можу піти в той університет, де є велика конкуренція при вступі. Наполегливість і фортуна мені посміхнулась".
У майбутньому Вадим планує навіть отримати другу вищу освіту. Запевняє, що робитиме це без фінансових можливостей та "блату", які з легкістю може використати.
Вдома на робочому столі спортсмена весь час лежить 6 книг для обов’язкового прочитання. Періодично ці книги змінюються на інші. Багато цікавої інформації для своєї роботи Вадим черпає із соцмереж, переглядає варіанти виконання вправ, підлаштовує їх під себе і запевняє, що не має у своїй професії кумирів.
Окрім стрімкої спортивної кар’єри, черкащанин Вадим Данильченко – кілька років як успішний сім’янин. Має дружину Юлію і 8-місячну доньку Аню.
"З Юлею познайомився у фітнес-клубі, в якому працював. Історія була надзвичайною. На той час я мав серйозні стосунки з дівчиною, з якою я зустрічався ще з університету. Можна сказати, що етап мого становлення як спеціаліста відбувався саме з нею. Коли ми розійшлись, моя нинішня дружина була клієнткою... колишньої дівчини. Спочатку до Юлі в мене були суперечливі почуття: вона мені подобалась візуально, але була дуже самодостатньою. Через рік після нашого знайомства, за деякими обставинами, я був запрошений на її день народження. Після того я кожен день з нею почав бачитись, і це переросло у стосунки", – пригадує Вадим.
Згодом чоловік зрозумів, що Юлія відповідає 110 відсоткам до тих якостей, які цінує в жінках спортсмен.
Закохана пара почала жити разом і планувати спільне майбутнє. 8 місяців тому доля подарувала подружжю доньку Анну, про яку ще з шкільних років мріяв чоловік.
Молоді батьки вже починають помічати спортивну генетику дитини.
"Аня випереджає свій вік. Вона рано почала сидіти, вже місяць як може самостійно підійматись і стояти на ногах, тримаючись за щось. Відчуваю, що буде ходити до року", – каже успішний черкащанин. Зізнається: хоче, щоб донька займалася спортом, але буде проти художньої гімнастики.
"В мене були подруги в університеті, з якими я й досі спілкуюсь. Гімнастика для дівчат не настільки гарна, як здається. Вона дуже шкідлива для здоров’я. Думаю,що почнемо ми з танців. Ми будемо їй рекомендувати, а вирішить вона вже сама".
Окрім додаткових знань і другої вищої освіти, плани на майбутнє у Вадима – грандіозні та патріотичні. Одного разу у нього була можливість виїхати за кордон, та спортсмен цього не зробив. Хлопець із Кам’янки хоче створити у своїй країні спортивну соціальну програму.
"Я хотів би працювати як людина, яка створила для людей спортивні заклади по всій країні, навчальну платформу, де кожна людина мала б змогу прочитати якусь корисну інформацію. Для мене найголовніше – це залишити якийсь слід в історії своєї країни. Буду організовувати масштабні заходи, і обов’язково привезу якесь спортивне дійство в Кам’янку", – каже чоловік.
Незважаючи на те, що в черкащанина є багато пропозицій на міжнародному рівні, жага працювати для українців – переважає.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису