Відома черкаська художниця малює еротичні картини (ФОТО, ВІДЕО)

Задля майбутнього витвору мистецтва перед нею роздягаються чоловіки і жінки. Її квартиру складно назвати середньостатистичною, вона розписана яскравими образами: з одного боку ледь не на всю стіну – «Адам і Єва», а з іншого –чуттєва картина про кохання, де проглядаються риси самої художниці та її чоловіка.

Якщо зайти до її ванни, то в око неодмінно впаде унікальне вікно, яке виходить на кухню. Через що гості часто, жартуючи, називають їх з чоловіком нудистами. Їхня родина вже кілька років поспіль зимує на Самуї, а з подорожей привозить не лише нові картини, наповнені еротикою і любов'ю, а й екзотичні рецепти.

Тетяна Черевань розповіла виданню «Про все», скільки заробляють художники, відкрила секрет своєї загадкової картини, яку оберігає від «злих» язиків, зізналася, у якій країні писати роботи найкраще та поділилася курйозами типу: хотіла намалювати руки, а вийшов Адам.

1. Чому ви малюєте?

– Я цим живу. Прокидаюся зранку і думаю: що малювати, або ж навіть уночі прокидаюсь від того, що наснилася якась розмова, образ, які надихають на картинку і хочеться малювати. Щось зустрічалося у житті, може це від мене навіть не залежить. Впливає все що бачила, ті ситуації, які трапилися, яскраві картинки з дитинства і все це перенесла в роботи.

2. Як люди реагують на ваші малюнки?

– Взагалі добре. Я не роблю якихось провокацій, хоча б можна було, але саме мої роботи дійсно провокаційні та еротичні, але на межі, яку я не переступаю. От нещодавно намалювала роботу, яка називається «Біль». Так сталося у моєму житті, виникли неприємні моменти, які я перенесла на полотно і на сторінці у «Фейсбук» спеціально не викладала цю роботу – лише в закритому акаунті в «Інстаграмі». Я розумію, що більшість людей по-різному сприйматимуть цю роботу, а негативні відгуки на мене погано впливають і заважають рухатися далі.

3. Які незвичні моменти траплялися під час створення картин

– Одного разу прийшов чоловік. Він мав позувати для картини, мені були потрібні лише його руки, які тримають червоний перець. Проте людина настільки розкута, вільна, що він захотів роздягнутися, аби надихнути мене. Я на нього подивилася, зробила декілька світлин і намалювала Адама. Потім прийшла дівчинка і позувала з яблуком. І цей фрукт був настільки красивим, вона тримала його внизу, закриваючи жіночу красу. Навіть саме фото було дуже гарним і хотілося його викласти. Міша, до речі, довго роздивлявся саме цю роботу, коли вона була в олівці. Він не міг зрозуміти оте чорне від яблучка – це цяточка, чи щось інше.

4. У вас є творчий безлад?

– Думаю, що в мене усе прибрано й немає творчого безладу, але іноді хочеться більше порядку. Оскільки моя майстерня розташована вдома, то неможна тут робити творчого безладу. Ми, до речі, з сином розділили кімнату по діагоналі. І він чітко знає, що його речі повинні бути завжди на своїх місцях, бо в іншій частині кімнати мамина майстерня.

5. Ви часто подорожуєте, що, зазвичай, привозите з подорожей?

– Я дуже люблю готувати, збираю рецепти із країн, де подорожую. Іноді виставляю в соцмережах те, що вийшло і люди дивуються, що змогла приготувати щось настільки екзотичне. Але ж насправді в будь-якому магазині можна купити восьминогів, залити їх червоним вином і вони вже мають красивий колір, або ж до соєвого соусу додати вишневого варення і просто полити ним м’ясо. Також люблю красиво все викладати на тарілку.

6. Якою була найяскравіша подорож, що надихнула?

– Одного разу ми з Сергієм їздили до Барселони та Оліви. Це таке маленьке містечко. Мені дуже подобається шукати незвичайні будинки й надихатися тим, що я бачу. В Оліві ми жили в чотириповерховому будинку, який має лише один під’їзд та одні вхідні двері. На останньому поверсі розташована тераса і кожного ранку ми дивилися, як у небі літають різнокольорові голуби, наприклад, із червоними крилами. Я намалювала близько трьох робіт саме про церкву та голубів, які літали навкруги.

7. Розкажіть про незвичні місця, де доводилося малювати

– Це було у Венеції. Як завжди Сергій працював вдома, а я пішла гуляти. Сіла собі на каналі й почала малювати у скетчбуці. Всі ходили й дивилися, що я роблю, адже художники зазвичай там продають роботи, а я малювала й це було дуже незвично.

Але найкраще малюється на Самуї. Там співають птахи, дуже тепло, ми там облаштували артспейс. Там не так, як удома, ніхто не заважає і не приходить. А Мішка, як бачить, що тато й мама працює, то малює на залишках моїх полотен і створює свої проекти й каже, що після повернення додому треба зробити його виставку.

8. Художники багато заробляють?

– Мабуть, ні. Звісно є ті, хто створює комерційні проекти. Я не можу сказати, що в мене дуже виходить заробляти. Так, маю арт-магазин, де продаються футболки та листівки, але я більше втрачаю гроші на виставки, матеріали тощо. Добре, що мене підтримують батьки, чоловік і партнери.

Коли мені старший син у 23 роки сказав, що вирішив стати художником. То просила його подумати, хто забезпечуватиме майбутню родину. Насправді – це важка робота, потрібно думати, де заробити, що намалювати, як взяти участь у виставці тощо.

9. Як чоловік та син ставляться до вашої творчості?

– Дуже добре, обидва мене підтримують. Я дуже змінилася, коли зустріла чоловіка, мій коханий Сергій, він –усюди і навіть є в моїх роботах, незважаючи на те, що там зображені інші персонажі. Він є в картинах про кохання, сексуальність, еротику.

А мій син Михайлик нещодавно дивився на нові листівки і поміж них була дуже еротична робота. Дві дівчини: одна сильна темна фігура – інша тендітна й ніжна розпливлася в її обіймах. І серед усіх робіт, а там було і серце й інші більш романтичні малюнки, а він вибрав саме цю, і каже: «Мамо, зроби це собі на футболочку». А я йому пояснюю, що це дуже провокативно, 18+.

10. Ви відома українська художниця, чому не переїжджаєте до столиці?

– Мені часто ставлять це запитання, коли даю інтерв’ю на якомусь із київських радіо. А навіщо? Я хочу їхати до Барселони, Риму, Самуї. А в Черкасах мені зручно й комфортно. Тут на відстані 5 хвилин – річка, а за 7 хвилин і до лісу дістатися можна. Навкруги дерева й люди ходять пішки.