За останні роки у Молдові, Придністров’ї та Україні з’явилося 12 нових винно-коньячних заводів. Та насправді така конкуренція лише заплутує споживача і позбавляє його права на доступ до якісної продукції. Так вважає Олег Баєв, генеральний директор одного з провідних коньячних підприємств колишнього Радянського Союзу – Тираспольського винно-коньячного заводу «KVINT». У рамках прес-туру до Молдови та Придністров’я група журналістів з України, до складу якої входив і представник «Прочерку», відвідала унікальне коньячне підприємство Придністровської Молдовської республіки.
- Відбувається страшне задурювання людей, - обурюється Олег Баєв. - Адже новоявлені алкопідприємства за основу беруть дешеві спирти, вижимки з відходів виноробства. У них «пришвидшене дозрівання». Все можна зробити – з дуба можна витягти і фарбуючі речовини, і дубильні речовини… Але коли все відбувається роками, спирт і кисень утворюють корисні компоненти – це одна справа. А вже інша – коли за три місяці дуб вижарюється при високих температурах у нержавіючих посудинах, то з дуба витягається все – і канцерогени, смоли…
Для «Квінта» ж якість – це головна складова їхньої авторської рецептури.
Оригінальний зміст і сучасний, привабливий дизайн забезпечують на міжнародних ринках незмінний успіх кожної із понад 40 марок лікеро-горілчаних виробів і вин, п'ятнадцяти найменувань коньяків з витримкою від 3 до 50 років.
Середньорічний обсяг виробництва - близько 700 000 декалітрів винно-коньячної та лікеро-горілчаної продукції. З 2000 року завод працює за сертифікованою міжнародною системою якості.
Історія Тираспольського винно-коньячного заводу «KVINT» бере свій початок у кінці XIXст. У далекому 1897 році з воріт очисного складу на Вокзальній вулиці вийшли перші партії сорокаградусної горілки, виготовленої з домашнього вина, яке здавали селяни з навколишніх селищ. Уже тоді на підприємстві зароджувалося коньячне виробництво, а перші спирти були закладені на витримку в 1938-му році. Ця «комора сонця» і стала основою тієї доброї слави, завдяки якій напої з маркою "KVINT" і сьогодні, мабуть, одні з найпопулярніших на ринках СНД і багатьох західних країн.
Двічі підприємство практично заново відроджувалося з попелу: у 1925 році, після пожеж громадянської війни, які зовсім знищили його. А у 1948-му "KVINT" повстав з руїн Другої світової ...
До 2006-го року коньячний завод був державним підприємством. Нині уже приватний власник розвиває підприємство, вкладаючи у нього значні інвестиції. Закуплене обладнання для надсучасної лабораторії, розвивається власна лінія виноробства та розливу горілок. На центральній прохідній заводу «Квінт» - система онлайн-спостереження за усіма виробничими процесами у Тирасполі, Дубосарах і Рибниці, за торгівельною мережею. Нова техніка для «Квінта» - і порятунок при сучасному дефіциті робочої сили. Адже сьогодні два сучасні французькі комбайни на збиранні винограду замінюють працю 120-150 збирачів.
На підприємстві дбайливо зберігаються секрети приготування променистих напоїв, що передаються виноробами з покоління в покоління. У гармонії багаторічного досвіду і неповторності кожного купажу народжується чарівний благородний смак, багатогранний, багатий аромат продукції.
Хоч продукція «Квінта» є на українських прилавках, доступ на наш ринок для підприємства з Придністров’я ускладнений. За словами гендиректора Олега Баєва, відправка продукції «Квінт» з Тирасполя в Одесу (відстань близько 100 кілометрів) займає… 5 днів! Бо необхідно узгоджувати все з владою Молдови, проходити не через прямий кордон Придністров’я та України, а через Молдову. Транспорт пропускається лише з номерами Молдови або України. Податкові платежі необхідно сплачувати і в ПМР, і в Молдові та Україні…
У просторих, чистих цехах, устаткованих найсучаснішим обладнанням, трудяться справжні професіонали, справжні майстри своєї справи. Щорічно удосконалюється технологічне обладнання заводу, розширюєтьс гамма напоїв. Найвища якість екологічно чистої натуральної сировини, неповторність рецептур і унікальність технології - запорука високої якості продукції ТВКЗ "KVINT".
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису