Отаманів Козацького краю у власній інтерпретації показав художник у Черкасах

– За кожною роботою ціла історія, бо це і пошукова робота, і дослідницька. Мене завжди вражала його наполеглива праця, людина не лише займається живописом, а й графікою та різьбою по дереву. Людина завжди в пошуку нових технік і нових тем, – каже очільниця музею «Кобзаря» Ольга Шарапа про художника.

Народився Василь Васильович 5 вересня 1958 р. у м. Огри (Латвiйська республiка). Згодом родина переїхала в Україну, Черкаську обл., Катеринопiльський р-н., с. Новоселиця.

З 1968 року займався у катеринопiльському Будинку піонерів у гуртку образотворчого мистецтва. З 1975 року навчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва. У 1976 р. вступив до Московського університету живопису i графіки (заочно). В 1976-1978 рр. служив у армії. З 1978 р. викладав малювання у катеринопiльському Будинку пiонерiв та єркiвськiй середній школі, де вів гуртки: образотворче мистецтво, різьблення по дереву, чеканка по металу. У 1984 р. закінчив Московський університет живопису та графіки.

Його виставки картин, дерев’яних ікон проходили проходили у містах України, за кордоном. Брав участь у фестивалях та благодійних проектах.

Сам автор зауважує:

– Я радий, що ми дожилися до того, що можемо відкрито говорити про своїх отаманів. Згадую, як я був ще школяром, а в наших краях народився отаман Семен Гризло. То ходили розмови, що він погана людина. я захопився історією, цікавився цим отаманом, то мого батька навіть викликали на розмову в поліцію. І отримав потім від батька на горіхи за те, що цікавився отаманами. Так само не можна було дуже захоплюватись гайдамаками, Шевченком. А це ж не так давно і було. Водночас - це наша історія, наші герої, і ми їх маємо знати. Пройшло сто років Української революції і я вирішив таки сформувати подібну виставку. Цю тему просто потрібно малювати, доводиться працювати в архівах. Багато отаманів таких, що вони ніби є, але їх фото немає, тож створюю образи по розповідях, які вони були вусаті. Все це непросто... - каже Василь Васильович.

Майстриня народної творчості Ольга Мартинова каже, що подібні виставки треба проводити в школах, бо вони дуже інформативні. На картинах є інформація, віднайдена майстром і це можна було б експонувати в історичних куточках в школах. Окрім того, каже, що непогано було б відвідати керівництву міста подібну виставку і направити сюди школярів.

– Це велика праця пророблена. Співставити історичний образ непросто і тут поєднані зовнішні і внутрішні ознаки отаманів, - зазначає Ольга Мартинова. - Такі роботи не повинні лежати в гаражі чи вдома. Це повинно постійно експонуватись.

Виставка в музеї «Кобзаря» діятиме до кінця жовтня.