Чи готові черкаські депутати хвалитися дорогими речами?

Чи носять депутати Черкаської міської ради на засідання сесій дорогі речі і що саме вважають найкоштовнішим – з таким запитанням «Прочерк» звернувся до народних обранців під час учорашнього сесійного засідання. 

Міський голова Черкас Сергій Одарич на наше запитання довго думає, після цього відповідає швидко та лаконічно:

– Мабуть, телефон. У мене айфон. Це з собою найдорожче, – зазначає він.

Найдорожче, з чим прийшла депутат Марина Волошенко – годинник «Епос». В інтернеті такий коштує 3-7 тисячі гривень.

– Мені його подарували друзі на Новий рік. А ще телефон дорогий, – каже депутат.

Депутат Андрій Більда, почувши запитання, довго думає, а потім починає філософствувати:

– Коштовність речі визначається не ціною. Мої погляди на життя і весь мій досвід привчає до того, що не треба ставитись до речей, як до чогось цінного. Все в нашому житті з’являється і йде. Як тільки людина починає до чогось прив’язуватись і вважає, що це настільки цінне, що його важко втратити, людина втрачає якусь ступінь своєї свободи. Я намагаюсь ставитись до всіх речей, як до того, чим я володію, але не боюсь втратити. Тому цінність не має значення, – каже він.

Ніна Набокіна любить мати гарний вигляд, однак переконана, головне – духовність:

– Взагалі, я не люблю цих побрякушок. Ні, звичайно, приємно гарно виглядати. Але я б не сказала, що дорого вдягнена. Найдорожчим для мене є ікона, подарована Владикою Софронієм. Вона у мене вдома, я її дуже бережу.

– Найдорожче у духовному плані – це обручка на моєму пальці. А щодо грошового, то телефон HTC Sensation, – розповідає депутат Денис Жмаєв. Такий телефон коштує 3-5 тисяч гривень.

Максим Булатецький прийшов на сесію без прикрас:

– Найдорожче – це моя вишиванка, мабуть. Вона дорога і фінансово, і духовно, – переконує він у патріотизмі.

Олександр Радуцький понад усе оцінює людські стосунки:

– У мене дитина народилась, для мене це найважливіше. А щодо коштовностей, то вони для мене не мають ніякого значення. Найцінніше – людські стосунки. Це на першому місці, – каже він.

А от в Ольги Швець погляд на це – досить своєрідний.