253565_1897289486291_4244459_n Якось під час п'ятничної розмови під винішко з чоловіком ми заговорили про мою самоідентифікації, а саме – де закінчується білоруска і починається українка?

І чоловік тоді задав провокативне питання «А якщо Білорусь нападе на Україну – ти на чиїй будеш стороні?»

Потягуючи червоне сухе і вправляючись у софістиці, я відповіла, що завжди буду на стороні тої країни, яка захищає себе.

Тоді я не могла навіть уявити, що абстрактне питання стане реальністю.

І зараз, вчитуючись у військові зведення і прислухаючись, чи не летить щось в небі, можу сказати не абстрактно: я на 100% на стороні України.

Розуміння, що зі сторони моєї Батьківщини сунуть смертоносні ракети і танки, - вбиває.

Це лють і сором.

Я не знаю, як ми, білоруси, таке допустили.

І не знаю, як нам самих себе пробачити.

Тетяна Кавальчук, черкаська юристка, громадська діячка, родом із Білорусі

Допис у фейсбуці.

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100