– Якщо уважно розібратися, то служба у справах дітей хоче створити максимальні умови для того, щоб батьки дітей якомога більше зверталися до них за якимись узгодженнями, довідками, рішеннями тощо. Я вже декілька років не є ріелтором, тому вказувати на цей мій фах не досить правильно, проте звісно я багато років займався нерухомістю і знаю, що за собою несуть ці звернення до опікунської ради, де громадяни просять надати дозволи чи якесь рішення. Відомо, скільки на це йде нервів і коштів… Вважаю, що краще ці кошти батьки можуть витратити на дітей, купивши їм щось необхідне, – зауважує депутат Руслан Зоря.
Для ілюстрації він надіслав до редакції «Прочерку» документ, з яким працював на сесії, на якій виносилося вказане питання. Подаємо його нижче:
– Тоді на сесії питання не було прийняте. Адже, як бачите, служба у справах дітей хоче прибрати уточнюючі деталі, зобов’язавши всіх звертатися до органів опіки і піклування. У подальшому я буду пропонувати зміни цих редакцій. Бо якщо родина неблагонадійна і стоїть в них на обліку, то, безперечно, орган опіки має втручатися в життя сім’ї, але якщо родина не стоїть в них на обліку, то виникає питання: яке відношення опікунська рада має до цього питання. Але батьки будуть вимушені йти і платити кошти. При тому, що опікунська рада ні цукерок дитині не купувала, нічого. Я знаю це з практики. Батьки-чорнобильці отримали квартири. Але самі жили в Житомирській області. І тут лише хотіли цю квартиру продати, щоб купити житло там, в рідному краї. Наша опікунська рада казала, мовляв, спершу купіть житло дітям, а тоді дамо згоду на продаж майна. А тепер вдумайтеся. Як це зробити?! Родина живе на Житомирщині і не має коштів на купівлю квартири. І саме продаж цієї квартири в Черкасах вирішив би цю ситуацію. А опікунська рада стояла на своєму: привезіть, мовляв, документи, що дитина забезпечена житлом, тоді отримуєте згоду на продаж цієї квартири… – розповів ситуацію з практики Руслан Зоря.
Він стверджує, що люди витратили багато коштів на «вирішення питання з опікунською радою».
– А якщо батько працює за кордоном, то він має писати заяви через консульство, або приїздити сюди, щоб писати заяви. Та може батько привіз би ці гроші додому? – дивується депутат. – Тож вважаю, що документ, поданий службою в справах дітей має бути краще вичитаний і вже тоді поданий на розгляд депутатів.
реклама
