7 червня о 15.00 у Чигиринському районному будинку культури відбудеться презентація видання. У програмі презентації – вікторини, конкурси, подарунки, автограф-сесія, виступи художніх колективів.
Видання побачило світ завдяки фінансовій підтримці уродженця Розсошинців Сергія Шапошника. Ілюстрації підготовила дружина автора Лідія Солодар.
Як зазначає автор розвідки в дописі у соціальній мережі, «місцеві жителі походження старої назви населеного пункту знаходять у легенді про купця Мордвина. Нібито плив він з товаром на кораблі униз Дніпром та зазнав аварії. Вибрався на берег, піднявся до Тясмина. І сподобалося йому місцевість. І вирішив він оселитися тут».
Втім, автор розвідки, враховуючи природні умови та історичні обставини, які існували на той час, вважає народну версію неправдоподібною. Адже мандрувати від тогочасного Дніпра аж до теперішнього Красносілля для людини, яка зазнала аварії, далеченько. Та й дорога мусила пролягати через важкопрохідну піщану пустелю.
«Аналіз документів дозволяє висунути іншу версію. Наприкінці XVII століття “бортники из племени Терюхан (Нижегородская Мордва), исстари бывшие людьми свободными, были раздаваемы монастырям и помещикам, а оставшиеся свободными, в конце XVII столетия, подарены имеретинскому царю Аргиле, выехавшему в Россию. Положение Мордвы ухудшилось, и она огромными толпами бежала вниз по Волге дощанками (небольшое волжское судно) с жёнами, детьми и имуществом. Примеру этих последовали Эрзяне”», – цитує одну з історичних розвідок Олександр Солодар. Він також додає, що представників цієї народності змушували тікати також і заходи, спрямовані на зросійщення мордви і навернення її до християнства: відповідно до царського указу, передбачалося в мордовських населених пунктах селити росіян, а мордву переселяти в російські села.
Переслідування з боку російської влади, яка намагалася повернути втікачів на старі місця, змусило мордовські племена тікати ще далі на південь. «Цілком імовірно, що якісь представники мордви по Руїні опинилися на спорожнілих, важко доступних для московської влади Притясминських землях», – припускає Олександр Солодар.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису