З приводу невдалої спроби перейменування вулиці Енгельса на вулицю Чорновола в Черкасах.
Назви вулиць міст і сіл, в яких ми живемо, відображають наше ставлення до самих себе і власної історії, чудово ілюструють той хаос, який панує в головах і душах у більшості наших співвітчизників.
Ми не можемо визначитись з тим, яку країну хочемо будувати, яким вектором рухатись, хто ми врешті є.
Чи мають в цьому контексті назви вулиць яке-небудь принципове значення? Я відчував, що мають, але аргументів було замало. І от одного разу я випадково почув на вулиці діалог хлопчика років десяти та його мами. Він спитав: "чому вулиця називається Ільїна?" А мама йому відповіла: "просто так називається".
Мама не знала сама чому ця вулиця називається так. Вона не знала, що Єпіфан Ільїн з с. Яснозір’я був червоним атаманом загону імені Спартака. І що він одного разу вдерся в місто, вибивши загін чи то УНРівців, чи то "григор’ївців". І що його потім розстріляли його противники. І що і він, і його вороги, і кайзерівська армія лили тут кров. А вулиця ця мала до цього чудову і сенсовну історичну назву Надпольна. Вона була межею міста довгий час.
А скільки вулиць у нас ще "просто так називаються"? Яке відношення німецький капіталіст і публіцист Фрідріх Енгельс має до Черкас? До України? Чому тоді не Альфред Розенберг? Той хоч про українців в своїх працях писав (хто читав, той зрозуміє цей сумний сарказм).
В’ячеслав Чорновіл не ікона. Але він хоча б був людиною твердих переконань, відстоював їх в найтяжчих умовах, сидів в радянських таборах. Це він з колегами по МЕНШОСТІ у Верховній Раді УРСР пропхав, скориставшись тим, що комуністична більшість наклала в штани з переляку від ГКЧП, Акт проголошення Незалежності. Він, врешті, народився неподалік. І тепер вже, двадцять років потому, я можу висловити власне переконання в тому, що обери наш народ Чорновола замість хитродупого Кравчука в 1991-му, ми жили б в іншій країні. Це не був би простий шлях, але це був би вірний шлях.
До сорому наших, засумнівавшихся в Чорноволі, міських депутатів. Знаєте, невігласи, як називалась вулиця Енгельса при нацистській окупації? Вулиця Лесі Українки. Навіть нацистам не забракло клепки зрозуміти, що вулиця має називатись адекватно місту та народу, який тут живе.
Вулиці не можуть називатись "просто так". Ми живемо в країні, яка своїм існуванням ідеологічно заперечує радянський комуністичний проект. Панове комуністи, якщо ви в свою чергу заперечуєте цінність і доцільність нашої держави, звільніть державні посади, розпустіть офіційно зареєстровану партію та утворіть підпільну організацію революціонерів-заколотників. Це хоча б буде чесно...
Регіоналам про гроші, які мають бути витрачені на перейменування. Ви серйозно? Після альтанок і Пекарів?
Юрій Сас, заступник голови Черкаської обласної організації КВУ
реклама
Коментарі
эко вас батенька понесло
Комуністе, мені твій язик нагадує помело, яке опричники царька Грозного тягали за своїм конем по придорожніх кізяках. Якщо ти вже так розварнягався, то поділися, чим смачніше вили*ування московському окупанту, аніж німецькому? Скажи на милість, чи не тобі подібні "партєйци" привели в Україну на сім десятиліть шв*ль, яка нищила церкви, морила голодом, гноїла у концтаборах і по-шакалячому стріляла в потилиці українців?!
Це у "свідомих", я помітив манія така - на кожному кроці бачити "руку Москви", "кремлівських запроданців", "комуняк" тощо. Тільки сами винні, в тому, що здійснюється. Нажаль ми такі по своїй природі - винні всі інші тільки не ми самі. Щодо того самого голодомору як горланимо: "Самий жорсткий голод із всіх республік в Україні, бо хотіли знищити саме українців - геноцид!!!" Та ми самі в цьому винні, наша гниленька натура. Самий жорсткий був голод, бо самі українці і були виконавцями відбирання продовольства у селян, вчорашні селяни-бідняки, самі заздрісні і самі завзяті виконавці, а політика однакова була у всьому СРСР...
Стрічка RSS коментарів цього запису