Навіяно сьогоднішнім зверненням «Прочерку» по коментар з приводу обіймів Греся і Мельникова. Дзвінок був досить несподіваним і сформованої думки тоді не було. Власне і про обійми ці нічого не знав. Формулював на ходу.
Але явище це поширене. То запеклих опозиціонерів «застукають» у Верховній Раді за веселими теревенями з одіозними регіоналами, то в кафе побачиш ідеологічних ворогів за знищенням пляшки зеленого змія. Політика політикою, а життя, мовляв, триває.
Виникає питання: як до цього ставитись?
По-перше, політик як особа публічна завжди має пам’ятати, що на нього може бути націлений об’єктив камери. Це, так би мовити, плата за впізнаваність і популярність. Тому зводити контакти з іншим політиком до категорії справи приватної вже не вийде.
Читайте також: Черкаські опозиціонер і регіонали міцно обіймаються після мітингу (ВІДЕО)
По-друге, резонанс завжди будуть викликати такі щирі прояви взаємної радості від спілкування явних політичних антагоністів. Греся начебто можна зрозуміти. У рядах регіоналів чимало на перший погляд респектабельних, «рукопотисних» осіб. Деякі взагалі викликають повагу, якщо абстрагуватись від партійної належності. І все було б нічого, аби не ситуація в країні. Те, що Луценко і Тимошенко сидять як вороги режиму, не сумнівається жоден серйозний політик чи оглядач на просторах від Москви до Вашингтону. Якщо правління Сім’ї опозиція неодноразово називала окупацією, то Тимошенко – полонена. Луценко так само. Сценаріїв розвитку подій – безліч. Оптимістичних – практично немає.
Тому кожен власник біло-блакитного партквиточку має робити висновки. Подумати, чи знайдеться йому місце в чартерних та приватних літаках у день «Х». О так, страшно стрибати з потягу, що набирає швидкість. Але прірва, здається, вже близька. Якщо з боку Греся ці обійми означали намір перевербувати і, таким чином, врятувати блудного сина, то треба лише вітати ці парламентерські наміри. А якщо це щось інше?
Події в ОВК Черкас і Канева чітко мали розставити все по полицях. Ті, хто серйозно сприймає цю боротьбу саме як війну, знаходять безумовну підтримку народу. Ті, хто «по парних» - непримиренні борці, а «по непарних» грають ролі чітких пациків і «труть базари з братвою» по той бік барикад, дуже швидко розшифровуються навіть нашими задуреними телевізором виборцями. 2015-й наближається, але все може закрутитись і раніше. Memento more!
Юрій Сас, заступник голови Черкаської обласної організації КВУ
