Останнім часом спілкуюся з політиком, який пропагує ідею абсолютно вільної людини. Це, здебільшого, здається нереальним, якщо ти живеш в Україні. За його теорією, відмовившись від російського газу, можеш заощаджувати для подорожей, навчившись економити, можна ставати освіченішим.

Більшість черкащан, певно, чули про приїзд до Черкас хору й хореографічного ансамблю з Канади. Вони надзвичайно гарно співають і витанцьовують на український лад, будучи при цьому аматорами. Їх називали надзвичайно щедрими, адже виступали вони власним коштом – тобто безплатно для українців, які живуть в Україні. І тут я трохи образилась, адже, мабуть, легко бути щедрою, якщо живеш у Канаді, а не в Україні, якщо ти незалежна від української квартплати, цін на нерухомість, продукти та товари, від зарплат і роботодавців, від злиднів і страху втратити все через нестабільність. Я б теж, мабуть, більше б любила Україну, якби жила в Канаді. А так – у мене немає коштів навіть на переліт до Канади, щоб подивитись, як там живе діаспора…

Але я живу тут. Я залежна від ціни на російський газ та від курсу долара, усвідомлюю це чи ні. Я залежна від господаря винайманої мною квартири, бо на власне житло при середньостатистичній зарплаті українець може наскладати тільки за 160 років. Я залежна від роботодавця, в якого офіційно працевлаштована, бо він платить за мене податки, і раптом що – держава виділить мені мізерну соціальну допомогу. Я залежна від гривні, бо не в грошах щастя тільки тоді, коли ці самі гроші є, а коли нема, а ти ще й маєш нещастя жити в Україні, – біда. Помилившись раз або потрапивши у вир чергової кризи або чиїхось інтриг, можна дуже швидко потрапити у верству соціально незахищених, яким в Україні жити нестерпно.

Бути вільним означає самому обирати, хто тебе лікуватиме, що ти їстимеш, з ким спілкуватимешся, скільки спатимеш, що робитимеш завтра і на що витрачати свої гроші та скільки заробляти. В Україні працювати важче – не означає заробляти більше, давати гроші лікарям – не означає бути вилікуваним, отримати гроші – не означає розпоряджатися ними на свій розсуд, адже проїзд у громадському транспорті, комунальні тарифи ніхто не скасовував, а з харчів ти купуєш те, що дозволяє тобі гаманець.

І після цього переліку хочу у вас запитати: ви знаєте багато вільних українців в Україні? Як більшість чоловіків залежні від підборів своїх дружин, так більшість українців під підбором в України. З Днем незалежності!

Юлія Фомічова, журналіст газети «Вечірні Черкаси»

* пост на персональному блозі на сайті ТРК «ВІККА»



реклама

Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
+10 #79 Фомічова 02.09.2013 16:19
Шановні мої коментатори. Нарешті і я дісталася сюди, щоб щось вам усім написати. Оскільки відповідати кожному буде задовго, то лише хочу подякувати за те, що звернули таку велику увагу на цей пост, мені дуже приємно, що він вас зачепив))) Кому добре живеться в Україні, тим, хто почувається вільним у цій воістину незалежній державі, я щиро по-білому заздрю. І не відмовляюсь від пропонованих вами квартири, гонорару від Прочерку та й просто подивитись цікаві фільми на ТРК ВІККА, щоб мені в Україні теж стало жити комфортніше
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+14 #78 Сантана 02.09.2013 09:25
Цитую Вумний:
Прочерк Фомічовій винен як земля колгоспу за відвідуваність ресурсу. Може б уже почали з нею розраховуватитс я потроху. Так, чисто з журналістської солідарності.

Коли буде бабло?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+7 #77 Виктор 02.09.2013 07:56
Цитую госсесекретарь:
Надо не завидовать диаспоре. А думать о себе. Жалко Юлию

Жалость - последнее дело. Себя лучше пожалей. )
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #76 госсесекретарь 01.09.2013 15:18
Надо не завидовать диаспоре. А думать о себе. Жалко Юлию
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+19 #75 коментар №70 31.08.2013 13:44
Цитую Оксана Мацюцька:
Спасибі, велике спасибі! Особливо коментатору №70! Розвеселив.

На здоров'я!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+7 #74 Оксана Мацюцька 30.08.2013 11:25
Спасибі, велике спасибі! Особливо коментатору №70! Розвеселив.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+5 #73 Не журналіст 29.08.2013 22:08
Цитую Оксана Колісник:
Цитую стабилизец:
Цитую Оксана Мацюцька:
Чому я даю стільки коментів? Мене завжди шокує пасивна (як кажуть росіяни, - "упадническая") позиція людей мододих. Це ж якщо з таких років сидіти і чекати біля моря погоди, то кращого життя ніхто ніколи не побачить.
Мені насправді хочеться допомогти Юлі. І таким, як Юля.

Понеслось. Если бы не папик (если это тот Мацюцький, который еще с советских времен работал на административно й должности в редакции не помню какой газеты), то Оксана радовалась бы жизни где нить за прилавком секонд хенда.

Отож то й бо, що "понеслось". Тобто, поперла "істина культура". Цікаво, самій пані Фомічовій такі захисники подобаються?

До чого тут Фомічова, запитайте в автора. Юля, якщо тобі намагаються плюнути в спину - знай, ти далеко попереду тих, хто намагається це зробити.. Пиши як думаєш, принаймі це щиро.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+4 #72 Оксана Колісник 29.08.2013 20:55
Цитую стабилизец:
Цитую Оксана Мацюцька:
Чому я даю стільки коментів? Мене завжди шокує пасивна (як кажуть росіяни, - "упадническая") позиція людей мододих. Це ж якщо з таких років сидіти і чекати біля моря погоди, то кращого життя ніхто ніколи не побачить.
Мені насправді хочеться допомогти Юлі. І таким, як Юля.

Понеслось. Если бы не папик (если это тот Мацюцький, который еще с советских времен работал на административно й должности в редакции не помню какой газеты), то Оксана радовалась бы жизни где нить за прилавком секонд хенда.

Отож то й бо, що "понеслось". Тобто, поперла "істина культура". Цікаво, самій пані Фомічовій такі захисники подобаються?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+31 #71 просто марія 29.08.2013 17:15
Пані Оксано, може вже годі піарити Забужко? Чи у вас перед нею якісь зобов'язання?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-8 #70 стабилизец 29.08.2013 16:37
Цитую Оксана Мацюцька:
Чому я даю стільки коментів? Мене завжди шокує пасивна (як кажуть росіяни, - "упадническая") позиція людей мододих. Це ж якщо з таких років сидіти і чекати біля моря погоди, то кращого життя ніхто ніколи не побачить.
Мені насправді хочеться допомогти Юлі. І таким, як Юля.

Понеслось. Если бы не папик (если это тот Мацюцький, который еще с советских времен работал на административно й должности в редакции не помню какой газеты), то Оксана радовалась бы жизни где нить за прилавком секонд хенда.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100