Сиджу, працюю, завершую монтаж 2 і 3 серії фільму про поїздку на Соловки, тут дзвінок з телефону 067-406-83-61. У трубці голос, точно Яценка. Каже: «Я читаю ваші статті і те, що ви пишете. Я займаюся психологією і можу сказати ваш психологічний портрет - ви завжди будете патологічним невдахою. Вас не будуть любити баби, у вас нічого не буде вдаватись. Ваш сайт ніхто не читає, вашу газету ніхто не любить. Ви в усьому шукаєте підвох...».
Ще щось говорив, що можу писати усе що заманеться, але маю знати, хто я. У мене навіть настрій піднявся. Вислухавши Яценка, подякував йому за дзвінок, що він турбується про долю журналіста, дає настанови на «шлях істинний». Побажав йому удачі. Хотів додати, щоб був обережнішим на дорогах, поберіг наших людей. Але не встиг, пан Антон поклав слухавку...
Ну що сказати, мені приємно, що представник влади, який так неоднозначно став депутатом, залишивши після себе спогади про підкупи виборців, фальсифікації в ОВК, особисто телефонує, щоб «насолити». Щоправда, нічого нового не сказав - подібні слова говорив і Юрій Ботнар із «Свободи», який через соцмережі розповідав «провінційним журналістам» і «жовтій пресі» у відповідь на запитання, що ж вони конкретного зробили в Умані крім «танців» і «маршів». Дуже схоже, як Юрій Бодров казав – «це той журналіст, який до кінця алфавіт не вивчив» після публікації розслідування, де з᾿ясувалось що стоки з уманських туалетів витікали через джерела Софіївки. Мабуть справді, нам не зрозуміти усієї успішності і висоти помислів цих політиків... Але краще бути людиною, ніж таким політиком...
Особисто мені шкода, що Уманщину представляють люди рівня Колесніченка, Яценка. А не Шкіля, Чорновола, Гетьмана.
Коли робив перші кроки у журналістиці, тодішній мій редактор Андрій Кравець якось сказав: якщо тебе хвалить влада - це погано. Якщо лає - ти йдеш у правильному напрямку. Бо коли ідеш у журналісти, ти маєш забути за гроші. Твоїм рушієм має бути совість та громадянська позиція.
Своєрідним загартуванням була одна подія. 8 серпня 2008 року втрапив у важке ДТП. Я чудово запам᾿ятав останні долі секунди до зіткнення, коли несамовито хочеться жити. У ті секунди не думаєш за гроші, не думаєш за посади. Ти тоді реально відчуваєш, що насправді найцінніше: це можливість дихати, рухатись, посміхатись. Коли лежиш на операційному столі і тебе складають по шматочках, а з усіх куточків надходить допомога від друзів, відчуваєш - найголовніше, бути людиною.
Журналісти мають бути «четвертою владою», а не слугою політиків. І якщо деякі можуть собі дозволити свитою витися навколо них в обмін на гривні, то мені приємно, що Яценко зарахував і мене у список «журналістів-невдах». Першим з яких у нього був Артем Шевченко з ТВі, другий - Микола Лупиніс.
Антону Яценку бажаю удачі. І щоб про нього журналісти писали позитивні матеріали безкоштовно. А не за гроші.
Хоча це зробити найважче - бо тоді потрібно робити гарні вчинки без показухи та піару. І від щирого серця.
Володимир Гамалиця, редактор газети «ВЧ Умань»
*передрук, пост на сайті «Вечірньої Умані»
реклама
Коментарі
А ты чо? москаль...
Та ніде вона(о) не працює мабуть - бо де взяла(о) б стільки часу на безтолкові пОсти в усіх темах?
Странная девка эта "Ужасть". Случайно, не на окружной работает?
Якраз, шановний, у Вас мозгів немає! Напишіть своє справжнє імя, тоді і поговоримо!
Я на Вас не обижаюсь...
А Ужасть не знає, де вона у нього
Добре, коли журналіст має жилку авантюриста - таким як Ужасть, не зрозуміти, як на Соловки можна поїхать, ящо тобі в корито силосу не насипали. Ваша компанія у поїздці на Соловки взагалі була оригінальною: священик, фермер-козак, колишній офіцер міліції і байкер.
Ви, народ, завжди не задоволені!
Як зайнялись благодійністю для дітей,так пишуть "що це лише для піару"
Дітям безкоштовне молоко в школи, так "ні, також фуфло".
Козаки поїхали в Соловки, вшанувати отамана,знову "продажа под патриотическими лозунгами","а он ведь это сделал за деньги кандидата в депутаты В Рады...на его машине... "
Журналіст повідомив про погрозу Яценка , це також "нормально" або "журналістська вигадка"
І т.д.
Так і хочеться сказати: "Подобається Вам сидіти у дупі" і обираєте кандидатів на яких заслуговуєте.
Хто Вам сказав, за чії кошти вони їхали? Ви там були? От ви не знаєте,будь-ласка, не суйте носа, і не пишіть гадостей!!!
То что подолали, я согласен молодцы. Я по сути..."Бо коли ідеш у журналісти, ти маєш забути за гроші. " Уважаемый автор намекает что работать за деньги это подлость. А я о том что он тоже банально отрабатывал деньги. Вот если бы он, взял отпуск, купил за свои деньги билет или на своей машине, за свои деньги проехал туда, подолал расстояние.. а он ведь это сделал за деньги кандидата в депутаты В Рады...на его машине...это все освещалось очень хорошо перед выборами... Извините..но элементарная продажа под патриотическими лозунгами
Стрічка RSS коментарів цього запису