Чи знаєте ви, що на Черкащині знаходиться найдавніший чоловічий монастир в Європі? Чи знаєте ви, що перший теплохід було збудовано теж саме на Черкащині? І що саме у нас є єдиний замок в Україні, який має право називатися замком? Він побудований за всіма канонами, такими, за якими будуються справжні замки.
Говорячи про туризм, ми вже традиційно згадуємо про унікальний потенціал нашої області у цьому напрямку, але забуваємо про економічне підґрунтя. Сьогодні мало який регіон України може похизуватися таким історико-культурним потенціалом, такою кількістю національних і державних історико-культурних заповідників, але для нас це чомусь перетворилося на економічний тягар. Якщо сьогодні ми не докладемо максимум зусиль, аби зрушити цю ситуацію, аби утримати наші об’єкти, про цю унікальність світ так ніколи і не дізнається.
У розвинених країнах галузь туризму давно стала високорентабельною. Вона за обертом коштів займає друге місце з мінімальним ризиком. І сьогодні ми бачимо як зробити галузь рентабельною і на Черкащині. Розроблено стратегію і концепцію розвитку туристичної галузі, які стали основою програми, яку сьогодні ми презентуємо. Вона фактично вже почала реалізовуватися, тому що пройшла дуже довгий шлях доопрацювання. Вона конкретно відпрацьовувалась з усіма керівниками історико-культурних об’єктів, національних і державних заповідників, з головами районних державних адміністрацій, з представниками торгбізнесу. І сьогодні ми її презентуємо у новому вигляді. Було здійснено великий масштабний аналіз конкурентного середовища, стану, в якому зараз перебуває туристична галузь, кількість відвідувачів, стан іноземного туризму на Черкащині.
На основі зібраної інформації були знайдені ключові фактори успіху туристичної галузі Черкаської області. Серед головних – наближеність до Києва. Майже щомісяця через бориспільський аеропорт проходить мільйон туристів і вони їдуть у Полтавську область, на Київщину, на Чернігівщину, повністю оминаючи Черкащину. І в наших силах цю ситуацію змінити. І питання не в матеріально-економічному забезпеченні, як багато хто з керівників мені про це говорять. Питання у тому, що усім нам сьогодні потрібно усвідомити, що галузь туризму – це економічна галузь, яка здатна приносити кошти. І ті вклади, які нам потрібно внести – вони незначні порівняно з тим, скільки галузь дасть нам взамін. Це і робочі місця, і додаткові надходження до бюджету, це імідж і нові інвестиції у наш регіон. Основні заходи: зміцнення матеріально-технічної бази висококультурних об’єктів, розширення мережі туристичних маршрутів та напрямків, наукове забезпечення галузі, маркетингова діяльність та брендемінг, інвестиційна складова галузі, розвиток сільського туризму, підтримка та розвиток туристичної інфраструктури, організаційне забезпечення галузі.
Стратегії розвитку туризму в Україні так і немає, але вона є вже в Черкаській області. Коли я вперше показувала програму, вона пройшла 44 погодження. Це, можливо, рекорд обласної державної адміністрації. Адже туристична привабливість включає у себе і якість доріг, і вказівники, і готелі, і ресторани, і наявність санітарно-гігієнічних умов. Програма передбачає створення інфраструктури для людей з обмеженими можливостями, розвиток мережі дитячих оздоровчих таборів, місць тимчасового розміщення для людей середнього та нижче середнього достатку, автохостели, кемпінги. Враховуючи іноземний досвід, стало зрозуміло, що для залучення сучасного туриста, якому мало історико-культурних об’єктів, не обійтися без інфраструктури розваг. У межах програми створення ще одного гірськолижного комплексу, аквапарку та ряду етнографічних та спортивно-розважальних комплексів.
Ми починаємо розвиток туризму з Чигиринщини, адже це місце духовності і нашої сили. Звідси починалась українська державність. Там заплановано ремонт дороги через село Грушівка, реалізація комплексу «Батьківщина Максима Залізняка», музей млинарства у Стецівці. Наразі відпрацьовані туристичні маршрути по Чигиринщині, які презентуються на найближчих виставках. Цього року буде запроваджено фестиваль козацької слави. Головним же проектом має стати будівництво туристично-інформаційного центру, який стане координатором всього туристичного руху у Чигиринщині, місцем надання усієї інформації туристам. Велика увага приділена і збільшенню туристичних розваг, а саме рибальству, мисливству, дельтапланеризму. Актуальним є дотримання екологічності, адже Чигиринщина дуже чистий регіон. Можливе будівництво хостелу. Програма на Чигиринщині дає можливість створити більше 600 робочих місць і нові надходження до бюджету, які вимірюються сотнями тисяч гривень.
Великобританія-Англія витрачає 60-80 мільйонів гривень на розвиток туризму, наш потенціал дозволяє нам з набагато меншими вкладами розвивати туризм і мати прибутки вже сьогодні. Черкащина варта того, щоб про нас говорили! Черкащина варта того, щоб на усіх туристичних виставках залишатися взірцем. Щоб не ми орієнтувались на програму розвитку Харківської або Одеської області, орієнтуватися мають на нас!
Анастасія Скрипченко, завідувач сектору іміджевої діяльності та розвитку туризму головного управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Черкаської облдержадміністрації
* з виступу на обласній колегії, що проходила 21 червня
Від «Прочерку»: Розроблена обласна програма зараз проходить затвердження і буде представлена на найближчій сесії обласної ради
реклама
Коментарі
Не треба навіть говорити, що катер по Дніпру не курсує. А той чоловік, певно, просто сторожує при ресторані, який відкривав, здається, Колесніков (правда, і ресторан,кажуть , не працює, бо не були замінені старі-старі труби, коли приміщення ремонтували). Може, хтось детальніше про все це може розказати...
В результаті, довелось їхати у Канів машинами. А люди так хотіли побачити і Дніпро, і береги. Відпочити, одним словом.
Чиновникам від влади, звичайно, смішні наші проблеми і бажання. У них одне завдання - приспати плебс безперервним потоком пустих слів про покращення-поліпшення уже вчора. І вони плодять і плодять папери з набором порожніх фраз. А мені насправді дуже цікаво, що відчувала А.Скрипченко, коли "трудилась" над цією "програмою"? Скоріш за все - нічого. Чи терпіла, як терплять пацієнти у стоматолога?
Добре, що у нас уже виробився імунітет проти оцих "бом-бом-бом" і ми на слово нікому не віримо. Тому перед тим, як до нас приїхали родичі, які хотіли побувати у Каневі, ми проїхались в річпорт, щоб таки перевірити, чи той катерок курсує. Зайшли в зал очікуваня (на дверях висіла така табличка).
Знову це "ВЖЕ СЬОГОДНІ"
Якби я раптом, так само як вона, абсолютно нічого не смислив у історії Черкащини і нюансах туристичного бізнесу, я почав би з читання розумних книг і косультацій з фахівцями, а не балаболами. І точно думав би, перш ніж говорив би. Мене найбільше вразила навіть не побрехенька про "найстаріший у Європі монастир", а згадка про пароплав "Бджілка", збудований у Мошнах. Що вона там покаже екскурсіям? Чи розкаже, що в устя Вільшани вліз айсберг, який втопив "Титаніка" і так само розчавив "Бджілу"? А далі - підводна частина екскурсії у пошуках "Бджілки"? Тільки мені місце Скрипченко і даром нє нать. Служить би рад - пріслуживаться тошно
Госпожа "мда", для того чтобы назвать примитивный текст чиновника таки конкретно примитивным,сов сем не обязательно что-то предлагать взамен. Участники форума оценили "креативное творение" не тетки,семечками торгующей, а поставленной на ответственную должность. На то и "доклад" ее, чтобы его могли оценить потенциальные туристы и инвесторы галузи. Как только "на месте Скрипченко" будет другой человек - он точно будет предлагать что-то реальное, а не наглую ложь про "первый в Европе монастырь" и "единственный в Украине замок". Искушенного туриста враньем не заманишь.
от просто цікаво, а що б конкретно ви зробили, якби були на місці Скрипченко? і не треба ваших оцих загальних фраз. Конкретно!
Стрічка RSS коментарів цього запису