Анатолій Ізотов та Олександр Соломоненко – архітектори-реставратори, які разом з новим робітником із комплексного обслуговування й ремонту будинків Володимиром Хмарою відновлюють перлину Тального – палац Шувалових. Нині тривають роботи з його консервації на зиму, пишуть «Вісті Черкащини».
Пан Анатолій розповів, що кошти для цієї важливої справи надходять з різних джерел: зібрані в рамках акції «Мінус філіжанка кави плюс гривня на збереження палацу», виручені від екскурсій, продажу поштівок, донатів.
Майстри прибрали деякі радянські старі вікна, а також зняли для збереження єдині первісні двері балкону, натомість установлюють щити. На них кріплять надруковані на банерній основі креслення пошкоджених, знищених чи змінених за радянських часів елементів будівлі. Рисунки архітектори-реставратори виконують за наявними збереженими елементами та історичними кресленнями. Шахти й приямки системи калориферного опалення накривають збірними дерев’яними конструкціями та обшивають поліетиленовою плівкою, щоб вода не потрапляла до приміщень підвалу.
– Минулого року ми розчистили північну вентиляційну шахту, а цього року Володимир Хмара відновив у ній цегляну кладку, зруйновану екскаватором у 2006-2009 роках, – розповідає Анатолій Ізотов.
У палаці за радянської доби та часів Незалежності пробивали нові дверні прорізи, мурували нові стіни. Нині працівники поступово повертають первісну планувальну структуру, а старовинну цеглу використовують для відновлення пошкоджених ділянок. Сучасна для реставрації палацу не підходить.
– Стара цегла має інший модуль, – розповідає фахівець. – Головне завдання наукової реставрації – застосування матеріалів і технологій тих часів.
Стін, що потребують відновлення, чимало, і поруйновані вони по-різному. Тому архітектори-реставратори звертаються до всіх мешканців Тальнівської громади, аби ті надавали цеглу палацу для його відновлення, бо її треба дуже багато. Анатолій Ізотов каже: «Ми розуміємо, що її залишилося небагато, тому приймемо як цілі цеглини, так і половинки. Ні від якої не відмовимося, бо ж не зводимо будівлю, а реставруємо. Перевезти цеглу зможемо самі, аби лише люди відгукнулись».
Сходам на північно-східному фасаді господарського крила фахівці теж планують повернути первісний вигляд.
–Ми прибрали радянський ґанок, під яким виявили бракований фраґмент карниза палацу. Це свідчить про те, що після будівництва палацу довкола нього залишався будівельний майданчик, а планування й упорядкування території не проводилося. Отже, вони залишались такими, які були ще за часів Старого палацу. Збереглися й старі чотири кам’яні сходинки, – каже Анатолій Олександрович.
Наступного року спеціалісти на цій ділянці закладуть дверний проріз на фасаді, відновлять облицювання з каменю й оригінальні сходи. Тобто паралельно з консервацією будівлі відбувається відновлення того, що було добудоване або знищене за радянського часу.
Студенти допомогли прибрати радянський ганок на південно-західному фасаді палацу. Володимир Хмара, використовуючи стару цеглу, відновив цегляну кладку віконного прорізу, який за радянські часи перетворили на двері. Будівельний розчин виготовлений за формулами, які надали реставраторам хіміки-технологи Ольга Тихонова та Надія Сальнікова. Зараз на цьому місці й на дверних прорізах на балкони баштового фасаду встановлено консерваційні щити з банерами. Двері на перший балкон реставруватимуть з відновленням втрачених елементів, а другі виготовлятимуть за відновленим зразком, оскільки вони втрачені за радянських часів.
– Роботи завжди багато, проте не стоїмо на місці, а рухаємось далі до поставленої мети, – каже Анатолій Ізотов. – У цьому році фірма «Мапей Україна» безкоштовно передала нам 675 кг реставраційних матеріалів, необхідних для ін’єктування тріщин та антикорозійної обробки металевих елементів палацу.
Фахівці сподіваються, що й інші підприємства, які мають лінійку реставраційних матеріалів, та небайдужі громадяни теж долучаться до таких акцій. Й отак поступово палац набуватиме первісного вигляду.
реклама
