Співробітники меморіального музею Зелений будиночок, що у Кам’янці, власними силами реставрують архітектурну пам’ятку.
Фото: фейсбук Таміли Чупак
Про це повідомляє заступник директора Кам’янського державного історико-культурного заповідника з наукової роботи Таміла Чупак.
«Щодня Україна виборює своє майбутнє, проте рухатися вперед неможливо, якщо забувати минуле. Окупанти намагаються заперечити нашу ідентичність та історію, тож сьогодні українці повинні робити все, аби її берегти і примножувати.
На жаль, констатуємо факт, що система радянської епохи неабияк познущалася з культурної спадщини України. Під час капітальних ремонтів об’єктів відбувалося перебудування, знищувалося оздоблення історичних споруд, перероблявся розкішний інтер’єр із ліпниною на стінах, демонтувалися унікальні кахлеві печі та каміни тощо, аби у населення не виховувати любов до «буржуазної філософії». Нерідко у древніх храмах влаштовували музеї атеїзму, у палацах – туберкульозні диспансери, склади чи навіть свинарники. У будівлях, які мали архітектурну й історичну цінність, перекривали центральні входи, щоб люди заходили зі затильного боку, аби хоч так применшити, приземлити, нівелювати значення нашої культурної спадщини.
Фото: фейсбук Таміли Чупак
Так сталося і зі Зеленим будиночком, пам’яткою історії й архітектури поч. XIX ст., яка занесена до Державного реєстру Національного культурного надбання України. Кам’янчани і гості міста добре знають цю романтичну споруду, класичні форми якої увібрали елементи місцевого колориту, з мансардою, невеликою башточкою з шатровим перекриттям та критою галереєю. Однак ніхто з місцевих жителів чи відвідувачів з інших міст у наш час не мав можливості увійти до пам'ятки через центральний хід. У радянський період опалення свідомо чи несвідомо зробили так, аби парадний вхід через криту галерею перегородити трубами. Напевно, в ті часи (20-30-ті рр. XX ст.), коли в Зеленому будиночку розміщувалась бібліотека, і оригінальні каміни, як вогненебезпечні елементи, були розібрані. Саме вони опалювали пам’ятку, яка служила будинком для відпочинку, в XIX ст.
Про те, щоб відновити каміни, в наш час немає й мови. Завдання фінансово надскладне і виглядає нереальним. А от щодо звільнення центрального входу до Зеленого будиночка – задача цілком реальна. Поспілкувавшись із експертами з культурної спадщини й заручившись їхньою підтримкою, співробітники меморіального музею Зелений будиночок власними силами взялися за справу. Від дверей було відведено труби, відкритий хід на терасу, а зараз триває робота з перефарбування стін у двох кімнатах.
Ще раніше, за порадою експертів, із дозволу екологічної служби, співробітники музею самотужки вирізали самосівні дерева, які нависали над Зеленим будиночком, адже це додавало вологості будівлі. Сподіваємося, що відкриття центрального ходу сприятиме підсушуванню стін, хоча проблема і не зникла, система водовідведення споруди знаходиться в незадовільному стані. Але тут співробітники вже не зможуть самотужки зарадити. Необхідне фінансування (за підрахунками спеціалістів не таке й велике), яке забезпечить ремонт мережі відведення води від пам’ятки.
Від початку повномасштабного вторгнення в меморіальному музеї Зелений будиночок не проводяться екскурсії. Незважаючи на провокативні статті, які періодично з’являються в пресі чи в соцмережах, співробітники продовжують працювати над музейною реекспозицією, пишуть і подають на конкурси грантові проекти.
Фото: фейсбук Таміли Чупак
Сподіваємося також і на небайдужих людей – спонсорів, меценатів, волонтерів, які зможуть внести посильний вклад у збереження та реставрацію однієї з найдавніших пам’яток Кам’янки – Зеленого будиночка», – зазначає Таміла Чупак.
реклама
