До Черкаського обласного краєзнавчого музею повернулися три відреставровані ікони ХІХ століття: «Святий Миколай», «Свята великомучениця Варвара» та «Марія Магдалина». Відновлювала їх реставраторка зі Шполи Наталія Кунець протягом шести місяців – від березня до листопада. Тепер святині знову в колекції музею.
Кошти на реставрацію збирали учасники культурного об'єднання «Morris Space». Ікони належать краєзнавчому музею, але їхній стан потребував покращення. Тепер їх відреставрували й повернули в ідеальному вигляді.
Культурний простір, де зустрічаються бізнес і мистецтво
«Morris Space» важко класифікувати однозначно – це і ресторан, і арт-простір, але найчастіше його називають культурним хабом. Тут регулярно відбуваються презентації, панельні дискусії, лекції, виставки та благодійні вечори.
«Останнім заходом був показ відреставрованих ікон. Музей отримав можливість їх відновити завдяки меценатам, що об'єдналися в нашій спільноті: Альоні Горячій, Віталію Перепелиці, Лілії Рейнері та мені», – розповідає Марина Дяченко, підприємиця і засновниця Morris Space.
Вона створила заклад як культурний простір уже під час повномасштабного вторгнення. Марина зазначає, що кав'ярня не є прибутковою – вона служить місцем для зустрічей.
«Morris Space – це не лише про освіту, а й про відповідальне суспільство, яке шанує своє коріння. Наш простір відкрився вже під час війни. Гості поступово перетворювалися на постійних відвідувачів. Коли благодійники долучалися до наших подій, у них з'являлося бажання підтримати спільноту. Буває, йдемо в музей на виставку картин, потім повертаємося сюди й обговорюємо», – каже Марина Дяченко.
Сьогодні культура як ніколи актуальна, переконана меценатка Лілія Рейнері, яка має невеликий бізнес.
«Минулого року я вперше побачила результати реставрації частини іконостасу, познайомилася з реставраторкою. Тоді мені захотілося долучитися до наступного проєкту. Я вирішила, що це мій особистий внесок у культурну спадщину. Бізнес може думати не лише про прибуток – він може поєднуватися з душею», – каже Лілія.
Меценатка Альона Горяча також регулярно відвідує культурні заходи і долучилася до проєкту з реставрації ікон.
«Реставрація – це кропітка праця, це надихає. Хочеться, щоб якомога більше людей змогли побачити ці унікальні роботи», – зазначає вона.
Унікальне середовище, де зустрілися ті, хто раніше не перетинався
Науковець Віталій Масненко також бував у Morris Space, проводив лекції та просвітницькі зустрічі.
«Це середовище виникло фактично як реакція на повномасштабне вторгнення. Воно унікальне в тому сенсі, що раніше підприємці, митці та науковці існували окремо. А коли виникла ця площадка, вона стала універсальною, де зустрілися ті, які раніше не перетиналися», – пояснює Віталій Масненко.
За його словами, тут представлені бізнес-середовище, люди з міської ради, митці та науковці різних гуманітарних галузей. Цікаво, що багато підприємців, які раніше спілкувалися російською, у межах цього простору почали переходити на українську.
«Питання ідентичності, культури, національної традиції виявилися дуже затребуваними. Щотижня тут відбуваються лекції або зустрічі з цікавими людьми – не тільки з Черкас, а й з Києва та навіть із-за кордону», – розповідає науковець.
Сам Віталій Масненко прочитав тут близько п'яти лекцій на різні теми: про Степана Бандеру, Богдана Хмельницького, В'ячеслава Липинського, історичну топоніміку Черкас, формування культу невідомого солдата після Першої світової війни. Його колеги з кафедри також активно працюють у цьому просторі. Павло Кретов провів уже кілька десятків лекцій.
«Аудиторія зацікавлена, відбувається жваве спілкування в невимушеній атмосфері. Це мистецько-наукове середовище дає цікавий результат», – каже Масненко.
Марина Дяченко каже, що Morris Space має постійних відвідувачів. Є люди, які стежать за розкладом і приходять щотижня.
«У нас були неймовірні зустрічі про Шевельова, Бандеру, Юрія Липу. Якщо втратити культуру, то за що тоді боротися? Якщо втратити ідентичність, то навіщо це протистояння? Тому ми проводимо заходи системно та цікаво. Нас цікавить усе: історія України, мистецтво, культура. Не можна любити Україну, не знаючи її. Люди дякують, кажуть: ми цього не знали, а ось вони – наші постаті, наші герої, наші ідейні натхненники», – каже Марина Дяченко.
Арт-директорка і мисткиня Ася Козіна пригадує: за рік вдалося провести десятки культурних подій – історичні вечори, мистецькі теревені, театральний вечір, філософські та етнографічні вечори.
У Morris Space діють постійні проєкти: філософська кав'ярня (більшість занять проводить Павло Кретов), заняття з англійської мови. Організатори виділяють безкоштовні місця для студентів та тих, хто не має змоги заплатити.
– Чому назва саме Morris Space. Орієнтувалися на Вільяма Моріса, це англійський письменник-фантаст, художник, теоретик мистецтва, засновник руху «Мистецтво і ремесло». Він був проти індустріалізації. Ми, до речі, започаткували зустрічі-вишивання, щоб повернутися до ручної праці, бо інколи це необхідно. І в нас немає правил. Ми не гурток з навчання шити. Це більше медитативний акт. І вишивання – теж частина культури. Власне, хотіли, щоб тут кожна чашка, подушка були естетичні і гармонійні. І нам важливо тут зустрічатися фізично разом, а не онлайн, - каже Ася Козіна.
«Будь-яке мистецтво не буде діяти без фінансів, в той же час підприємець не стане меценатом, не осягнувши глибин мистецтва, не розуміючи, що варто в це вкладатися, що нам є що творити разом. І це та повага, яку нам потрібно вибудувати у суспільстві», – упевнена мисткиня, яка хоче розвивати тут також дитячий книжковий клуб.
Добра передноворічна традиція
Реставраторка Наталія Кунець має професійні зв'язки з музейниками. Разом із командою Morris Space вони втілили ініціативу з відновлення ікон.
«Я займаюся відновленням творів мистецтва у вільний час з 2011 року. Кожна ікона – унікальна. З однією проходять певні етапи реставрації, з іншою – зовсім інші. Реставрація ікон відрізняється від реставрації картин: робота з полотном і деревом потребує різних підходів», – пояснює Наталія.
За її словами, ікони різняться технікою виконання. «Святий Миколай» виконаний більш професійно, тоді як інші дві належать до народного іконопису.
Серед реставраційних заходів: зняття поверхневих забруднень, підведення нового реставраційного ґрунту в місцях втрат, вирівнювання реставраційних ґрунтових вставок до рівня авторського шару.
«Це вже стала добра традиція – отримувати подарунки для установи під різдвяно-новорічні свята. Цьогоріч відреставровані ікони повернули до Дня святого Миколая, – сказала директорка музею Ірина Собко. – Головне, що є люди, які виступають меценатами і, виходячи зі свого духовного ставлення та поваги до раритетів, мають бажання вкладати кошти в реставрацію музейних об'єктів».
Це не перший меценатський крок Morris Space. Минулого року вони теж передали музею відреставровану ікону. Далі ікони будуть у музейній експозиції, і кожен охочий зможе їх побачити.
«Це дуже важливий феномен культурно-наукового мистецького життя Черкас, якого не було до цього часу», – підсумовує Віталій Масненко.
Відновлення ікон ХІХ століття стало яскравим прикладом того, як у Черкасах бізнес, культурні діячі й науковці можуть об’єднуватися задля збереження української спадщини. Культурний хаб Morris Space перетворився на унікальний простір, де підприємці, митці та науковці творять спільні ініціативи, підтримують музейні проєкти та популяризують українську культуру. Завдяки меценатству його учасників вдалося не лише відновити цінні ікони, а й створити сталу традицію благодійності, культурного діалогу та просвітництва.
Назарій Вівчарик, фото "Прочерку"
«Проект «Посилення стійкості медіа в Україні».
Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
Improving Media Resilience in Ukraine Project.
Implemented by Fondation Hirondelle (Switzerland) and IRMI, Institute for Regional Media and Information (Ukraine).
Funded by Swiss Solidarity
