Феофілова: Голосуванням серцем чи шлунком парламент не оновити

Давно думала написати про це, але все якось руки не доходили. Аж ось на «Прочерку» прочитала на підтвердження своїх думок статтю «Навіщо «вмикати» мізки? Кандидати радять голосувати серцем!» Саме ця теза дуже дратує мене останнім часом. Адже, взявши її за гасло, наші політики взагалі перестали апелювати до нашого розуму.

Беззмістовність переважної більшості агітаційних і навіть програмних матеріалів вражає: Королевська у вбранні нареченої під руку з футболістом стверджують, що Україна рухається вперед. Опозиція обіцяє ЇХ зупинити. Зубик прийшов, щоб ми перемогли. Парамонов радить міряти тиск. А Партія регіонів показує шлях від стабільності до добробуту, ілюструючи це щасливою російською родиною. Мажоритарники, як один, повдягали вишиванки, полюбили своїх, а дехто – і чужих земляків, українську мову і, особливо, дітей. Від цього «умілєнія», багатьох думаючих людей починає нудити, а бажання розбиратися у параді гасел і обіцянок падає до нульової позначки.

Так, українці – нація емоційна. І, на жаль, часто емоції затьмарюють нам розум. Це дуже зручно для політиків – їм не потрібно створювати змістовні тези, достатньо яскравої картинки та емоційного заклику. Це зручно і для виборців – не потрібно читати «многа букв», розбиратися в нюансах формування списків, достатньо повірити симпатичному обличчю улюбленого актора чи співачки. А потім зітхати – ну все, як завжди, знову надурили, нікому не можна вірити і т.п. Знову одні емоції і ніяких висновків. Стільки років обираємо серцем, а «віз і нині там»! Тому дозволю собі дати кілька порад виборцям, які хочуть вийти із замкненого кола.

Не обирайте з почуття ЗАХОПЛЕННЯ: красою, багатством чи успіхом кандидатів. Гарна жінка, багатий бізнесмен чи успішний спортсмен – це не те саме, що хороший депутат. Його успіх не переноситься автоматично на ваш особистий, чи на ваш округ, чи на нашу країну. На жаль…

Не обирайте з почуття ВДЯЧНОСТІ: за надані вам продовольчі набори, екскурсійні поїздки, залатані перед виборами дороги чи подаровані в школу комп’ютери. Знайте, що це все – банальний підкуп, замаскований під «благодійність». І 99% таких меценатів щезнуть з вашого округу, як тільки приймуть присягу в парламенті. До речі, як показує практика, такі люди щезають і з Верховної Ради. Бо йдуть туди не заради творення законів. Про тих, хто прямо пропонує гроші в обмін на голос, навіть мови вести не хочу. Бо це – кримінальний злочин.

Не голосуйте зі СПІВЧУТТЯ: те, що когось переслідують чи навіть саджають за ґрати, теж не означає, що людина буде корисною для вас у парламенті. Часто такі «полум’яні опозиціонери» продовжують фігурувати в топ-заголовках новин про бійки на барикадах, але мало виявляють себе в роботі профільних комітетів та написанні законів, які потребують кропіткої праці з документами та вміння домовлятися з опонентами.

І взагалі, облиште почуття для своїх близьких та друзів. Це їх треба любити і прощати, а до кандидатів ставитися виключно раціонально. Обираючи політичну партію, важливо «копнути» трохи глибше особистості її лідера та першої п’ятірки. Почитайте, як формувалися ці списки, які люди фінансують партію. Зараз таку інформацію можна знайти в інтернеті. Важлива звичайно і програма: спробуйте визначити для себе, наскільки конкретними і реалістичними є ті чи інші обіцянки. До того ж, нині є аналітики, які вже зробили цю роботу за вас, і варто лише знайти та прочитати відповідний аналіз.

Набагато простіше розібратися з кандидатами-мажоритарниками. Якщо людина вже не вперше в політиці, проаналізуйте, що вона робила раніше: чи міняла партії і вождів, чи створювала закони, як себе виявила на попередніх постах. І знайте, що і в майбутньому цей кандидат, скоріше за все, вестиме себе так само. Якщо людина в політиці нова, проаналізуйте її біографію, прочитайте програму. Важливо, щоб це були не загальні фрази на кшталт «Відродимо Україну!», «Не словом, а ділом!», «Я дам вам все!», а якісь конкретні плани того, чим людина займатиметься у законодавчому органі, в якому комітеті працюватиме, які саме закони і норми бажає внести на розгляд парламентарів. Спробуйте порівняти доходи людини із розмахом її виборчої кампанії: якщо кандидат отримував лише допомогу по безробіттю, але дозволяє собі, наприклад, видавати і поширювати газету, значить за ним стоять інші люди. І ще одне важливе зауваження: ходіть на зустрічі з кандидатами, якщо є така можливість. Адже у живому спілкуванні набагато легше зрозуміти, що людина собою представляє, як вона дивиться в очі виборцям, з якою метою йде у владу. І не зважайте на підтримку зірок естради – це для них звичайна робота, заробляння грошей і нічого особистого.

Звичайно, панацеї від того, що нас в черговий раз обдурять, немає. Однак, послуговуючись розумом, у нас є набагато більший шанс якісно оновити парламент, ніж голосуванням серцем чи шлунком.

Вікторія Феофілова, голова КМГО «Молода Черкащина»

* пост на сайті КВУ Черкаської області