Знаєте, які думки мене бентежать останніми днями? Що ми стараємось, жертвуємо сили і гроші, займаємося невластивими нам обов`язками, сидимо в ізоляції, потерпаємо від браку соціальних контактів і безгрошів`я, все заради того, щоб зупинити епідемію. І знаєте що? Нам це вдається, динаміка хороша! І десь там на горизонті вже маячить вихід з карантину!
Але все це, всі наші старання, самопожертва лікарів, вбивство економіки, благодійність, все це може бути дарма, бо 19 квітня невміняємий народ попре таки в церкви святить ковбасу, облобизається з усім кумами, навідає всіх родичів і рознесе цю заразу... І десь через тиждень ми матимемо погіршення ситуації, і замість поступового виходу нам знов почнуть слати смс #сидисцуковдома...
Я дуже, дуже хочу помилятися! Я дуже хочу вірити в те, що усвідомленість і відповідальність переважить над "завждитакробили" і "вивсьоврьоті". Я свідомо не кажу тут про віру, бо відвідування церкви в цих умовах, ІМХО, це не про віру, а про впертість, твердолобість і безвідповідальність. І, ніт, я не можу зрозуміти, чому влада не може просто заборонити працювати церквам, так само, як заборонила працювати магазинам і ресторанам.
Вікторія Феофілова, громадська активістка, керівниця ГО «Молода Черкащина»
*Допис з фейсбуку
Коментарі
Так всі ці фонди працюють на гроші Сороса-Рокфеллєра. І спічі видають по інструкціям.
можна зупинити епідемію холери чи чуми, но не вірусу. Цитата"Вирусы - важная часть окружающей природы, которая взаимодействует с клетками человека и участвует в их эволюционном развитии".
Стрічка RSS коментарів цього запису