Протягом останніх років на Черкащині спостерігається «цікаве» явище: дитячий спорт існує окремо, а діяльність обласних та міських чиновників від спорту – окремо.
Ніщо не може спонукати цих поважних осіб змінити ставлення до проблеми, навіть вказівки безпосереднього керівництва. «На їхній захист» слід зауважити, що чиновник – «він і в Африці чиновник». У такий спосіб поводяться їхні «колеги» всіх часів і народів за незначним винятком. Ну немає у людей мотивації! Якщо в їхньому регіоні не залишиться жодного спортсмена, все одно шановні «керівники спорту» чимось відзвітуються і отримають своє грошове забезпечення. На щастя, у Черкасах спортом, за можливості, опікуються голова ОДА та міський голова (приклади в моєму дописі про комендантську годину), але перші особи фізично не в змозі підмінити чиновницькі апарати! Велика подяка і депутату міської ради А.Більді, який докладає великих зусиль для підтримки і відродження різних видів спорту. Але «один у полі – не воїн». Знову ж таки, він не чиновник, а ентузіаст без будь-яких кон'юнктурних міркувань.
На превеликий жаль, шахи в Черкасах – на межі вимирання. Якщо більшість учасників фіналу першості області – ветерани за 70, низький їм уклін, то що буде через декілька років, коли ці люди не зможуть скласти кворум турніру? Поза усяким сумнівом, ставлення до цієї галузі інтелектуальної діяльності – показник духовного стану суспільства. У світовій спільноті спостерігається шаховий бум, а в багатьох країнах – просто карколомний! Є підтримка держави – є результати! Маленька Вірменія з 4-х останніх шахових олімпіад виграла 3, провідні гросмейстери там – національні герої! До речі, команда України на одному ентузіазмі виграла шахову олімпіаду-2011, що є підтвердженням нашого потенціалу. У нас безліч обдарованих дітей, проте навіть найкращий діамант потребує майстерної обробки. Водночас у всі часи основним джерелом розвитку шахів була підтримка меценатів. Імена Йопа ван Остерома, Луїса Рентеро та багатьох інших відомі усьому світу. Є така людина і в України. Завдяки меценату Йозефу Решу м.Мукачеве з 2007 року поступово стає шаховим центром нашої держави. За кількістю різноманітних турнірів місто є безперечним лідером в Україні. У шаховій школі навчаються сотні дітей. Тренери з шахів з інших міст переїздять до Мукачевого, щоб повністю віддатися улюбленій справі в умовах поваги і матеріального забезпечення.
Але провідні черкаські дитячі тренери – засновники клубу «Золотий пішак» Ю.Фомін та Н.Якимова не хочуть залишати напризволяще черкаські юні таланти.
Попри всі негаразди та байдужість чиновників мужньо продовжують свою нелегку справу. Епопея з їх підступним видворенням з приміщення обласного «Динамо» у жовтні 2011 року (після чого шахи в цій організації припинили існування), подальшими поневіряннями у пошуках притулку заслуговує на окрему розповідь. Як і знущальні відписки В.Берези після прийому Н.Якимової у Т.Прітченко рік тому (приклад незворушності чиновника навіть за наявності вказівки начальника).
На жаль, і президент обласної федерації шахів І.Поліщук, який під час свого обрання у 2010 році обіцяв шахістам створити в Черкасах щось на зразок Нью-Васюків, довів тільки свою неспроможність зробити будь-що. Жодного турніру не започатковано і не відроджено. Проводиться лише планова першість області (і першість міста як півфінал), та й цей турнір останнього разу пройшов за неприйнятним регламентом – 2 тури в день. Навіть надзвичайно важливий візит до Черкас президента ФІДЕ К.Ілюмжинова у червні 2012 року (зустріч з яким І.Поліщук чомусь провів «за закритими дверима», проігнорувавши керівників області) не призвів до якихось зрушень. Не справив І.Поліщук потрібного враження на досвідченого діяча. Спробував Ігор Леонідович провести першість міста серед школярів у лютому цього року – чудово вийшло. Щоправда, шахи діти принесли з собою – різні, на будь-який смак, та й годинників не було, тому 5 турів затяглися на 2 дні. До речі, виграли турнір вихованці Ю.Фоміна і Н.Якимової – Т.Волошенко і В.Нечаєнко.
Оскільки з таким керівником шахове життя Черкас потрапило у своєрідний анабіоз, то місію організації різноманітних турнірів перебрали на себе ентузіасти в районах: Кам’янці (де в ДЮСШ створено шахове відділення), Лисянці, Корсуні, Золотоноші, Ватутіному. Саме в Кам’янці було проведено в минулому році чемпіонат області серед школярів, на котрий як підлеглі В.Берези, так і І.Поліщук «забули» запросити очевиднх фаворитів – учнів Ю.Фоміна і Н.Якимової. Зараз І.Поліщук розпочав тренерську роботу – організував дитячий гурток у ЗОШ №8. Побажаємо йому успіхів – невдалі керівники від спорту інколи бувають чудовими тренерами!
Хочеться завершити коментар на оптимістичній ноті. Ю.Фомін та Н.Якимова за останні роки підготували десятки юних шахістів І, ІІ (і нижчих) розрядів, кілька кандидатів у майстри спорту. Їх вихованці – постійні переможці обласних та міських змагань. Майстер спорту міжнародного класу В.Якимов з рейтингом гросмейстера – чемпіон України 2009 року, срібний призер (за коефіцієнтом) 2010 року. Багато їхніх учнів-першорозрядників – вже студенти вишів, продовжують самостійно шліфувати свою шахову майстерність. Першорозрядник Олексій Ткаченко – переможець турніру «Д» (2000 р.н. та молодші) в програмі міжнародного фестивалю «Мукачівське літо-2012». Він і його друзі – юні таланти під керівництвом своїх тренерів наполегливо опановують таємниці шахового мистецтва.
У вересні 2012 року Кабінетом міністрів України ухвалено Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку шахів «Інтелект нації» на 2013-2020 роки, де викладено детальний аналіз проблеми, окреслено шляхи поступового наближення до сучасних світових стандартів. Програма передбачає, зокрема, активну участь у процесі відродження шахів чиновників всіх рівнів (чи вдасться їм в цій ситуації відсиджуватися?). Черкаська міська рада розпочала роботу, ухвалено програму для шкіл і дошкільних закладів, деякі пункти потребують доопрацювання. Зокрема, по 1 комплекту шахів для закладу – абсолютно недостатньо; потрібно орієнтуватися на обладнання не професійного, а початкового рівня, але в більшій кількості. Добру справу розпочато! Обласні чиновники поки що вкрай напружено працюють над аналогічним документом, з нетерпінням і надією чекаємо результату!
Шахісти впевнені, що і серед олігархів знайдуться люди, небайдужі до нинішнього стану шахів на батьківщині великого Кобзаря. Маємо надію, що і у нас буде свій Йозеф Реш і Черкащина стане взірцем у цій нелегкій благородній справі!
Сергій Редько, член НСЖУ, кандидат у майстри спорту з шахів
реклама