З подивом споглядаю дискусію на сторінках «Прочерку» та інших інтернет-ресурсів щодо ініціювання групою депутатів міськради за підтримкою міського голови нормативного акту про впровадження у м.Черкаси обмеження перебування підлітків у громадських місцях у вечірній та нічний час. Як можуть серйозні люди відстоювати проект, котрий «по умолчанію» суперечить Конституції Україні та іншим законам держави (перелік зазначено у публікації С.Слинька)?
З огляду на особистості ініціаторів, наявність у них достатнього досвіду в якості обранців черкащан, таке непорозуміння можна пояснити тільки правовим нігілізмом, який впроваджувався в наше суспільне життя протягом 2000-х років з подачі наших заокеанських «благодійників» та місцевих політичних лідерів. Ми намагаємося довести світу свою цивілізованість і законослухняність, а в елементарних ситуаціях демонструємо протилежне. Коли більш-менш «розкручений» діяч просуває якусь на перший погляд раціональну ідею, керуємося особистим ставленням до ініціатора, емоціями та ще багато чим, тільки не законом і здоровим глуздом. При таких підходах надаємо безмежні можливості для всіляких маніпуляторів і політтехнологів, а потім дивуємося з наслідків. Механізми маніпуляції відомі з стародавніх часів, зокрема викладені у творі геніального античного сатирика Лукіана «Вчитель красномовства» - рекомендую прочитати, є в інтернеті!
Показово, що цей проект ініціюють не професіонали, які безпосередньо протистоять злочинності - співробітники органів внутрішніх справ, тому що їм такі заходи в дусі надзвичайного становища не потрібні. Якби не самовіддана праця цих людей, ми б мали за 2012 рік не 29 (як зазначено в інформації від 8.02.13 на «Прочерку»), а в десятки разів більше злочинів з боку неповнолітніх. Так склалося, що по роду своєї діяльності я мав можливість у 2000-х роках постійно спілкуватися з співробітниками міліції з різних підрозділів і оцінювати для себе їх стиль роботи і результати. Наприклад, розкрити за добу тяжкий злочин було нормальною практикою для Придніпровського РВ УМВС. Це означає тільки одне – високий рівень розшукової діяльності. Та й сержантський склад ППС спроможний відокремити потенційного злочинця або наркомана серед інших підлітків в вечірній чи нічний час. До речі, в тій же інформації вказаний ще один криміногенний інтервал часу - з 17 до 24. На підставі цього, керуючись логікою ініціаторів проекту, слід було б обмежити перебування підлітків у громадських місцях з 17 години – чудове було б рішення! Тоді особовий склад підрозділів міліції буде зайнятий тотальним затриманням підлітків, а справжній криміналітет щиро дякуватиме за таке полегшення їх «роботи» - і цілком обгрунтовано!
Дивує також аргументація з боку міського голови С. Одарича на прес-конференції 4.02.13. Кожен студент юридичного факультету знає, що неможливий пріоритет духу закону над буквою закону і що одне другому не протиставляється. Правовий нігілізм в дії! Можливо, співробітникам юридичного відділу міськвиконкому треба ретельніше готувати виступи для свого шефа для унеможливлення подібних казусів. Навіть талановитий керівник не в змозі охопити всі нюанси різнопрофільної діяльності в органах місцевого самоврядування.
Нарешті, головне. Чому боротьба з наслідками, боротьба за відсоток? Чому поверхневий підхід? Це ж наші діти, наше майбутнє! Що може бути важливішим! Щоб мінімізувати передумови злочинності, потрібно не впроваджувати репресивні заходи стосовно багатьох тисяч ні в чому не повинних підлітків, а приділити максимальну увагу до виховного процесу, зокрема, шляхом всебічного розвитку в місті фізичної культури та спорту, творчих напрямків (література і мистецтво тощо). На жаль, наприклад, спортивні секції, в тому числі в рамках ДЮСШ, тримаються на невеличкій кількості тренерів-ентузіастів, які не жаліють ані часу, ані власних коштів для обдарованих дітей. Такий ентузіаст в особі А.Більди є і серед депутатів міської ради, завдяки йому поступово покращується ситуація в цьому напрямку.
С.Одарич також не стоїть осторонь. Не можу не навести приклад, тому що він ілюструє діаметрально протилежне ставлення до проблеми. Коли в 2009 році вперше в історії черкащанин В.Якімов став чемпіоном України з шахів серед дорослих, Сергій Олегович урочисто подарував йому ноутбук – робочий інструмент, конче необхідний для шахіста-професіонала (до цього чемпіон ноутбука не мав).
У той же час керівники ОДА та обласної ради, незважаючи на обізнаність з цього питання, ніяк не відзначили досягнення талановитого земляка. На жаль, обласні чиновники від спорту на сьогодні ставлення не покращили. Складається враження, що вони бачать свою місію тільки в звітуванні перед центром тими результатами, які самостійно отримують тренери-ентузіасти та їх обдаровані учні. Досить багато з тренерів знаю особисто, жодного прикладу будь-якої допомоги з боку В.Берези та його підлеглих не отримано.
У лютому 2012 року дитячий тренер з шахів Н.Якімова (мати В.Якімова) на особистому прийомі у заступника голови ОДА з гуманітарних питань Т.Прітченко письмово звернулася за допомогою в розвитку дитячих шахів в області. Звернення тренера було передане для виконання В.Березі. Протягом року, як свідчить Ніна Олександрівна – ані щонайменшої допомоги (тільки формальна відписка). А цьому чиновнику не потрібно далеко ходити за позитивним прикладом! Після Паролімпіади – 2012 голова ОДА С.Б.Тулуб на виконання своєї обіцянки вручив ключі від новеньких квартир переможцям Ігор – В.Ковальчуку і Ю.Царуку, а ще раніше, в 2010 році, квартиру отримав 4-разовий призер зимової Паролімпіади в Ванкувері Г.Вовчинський. Дивно виходить – перша особа області конкретно сприяє розвитку спорту, а його підлеглий, який за функціональними обов’язками повинен це робити, «не при делах».
Є безліч можливостей для розвитку дитячого спорту. Наприклад, використання спортзалів та інших приміщень ЗОШ для розширення діючих секцій і ДЮСШ (такі приклади вже є), бонусні абонементи для учнів та малозабезпечених підлітків у тренажерні зали і секції єдиноборств.
Ще приклад не на спортивну тематику. У червні 2012 року, отримавши в подарунок невеликий телескоп, я використовував в якості смотрового спортивний майданчик однієї з ЗОШ міста. Через деякий час, за узгодженням з директором школи, провів кілька екскурсій по зоряному небу з учнями старших класів. Треба було бачити, з якою цікавістю діти спостерігали незвичні для них видовища, прагнули продовження спілкування з прекрасним!
Наші діти талановиті, у них багато енергії і величезна допитливість, які потрібно спрямувати у позитивне русло, інакше можуть знайтися «добродії», котрі використають це зовсім для іншого. Не слід забувати, з кого складалися бойові підрозділи Пол Пота, хунвейбінів і подібні їм. «Природа не терпить порожнечі» - сказав мудрець. Шановні черкащани! Спрямуємо наш духовний потенціал на виховання і всебічний розвиток наших дітей! На основі поваги до їх особистостей і громадянських прав!
З повагою, Сергій Редько, військовий пенсіонер
Фото автора
P.s. Пропоную батькам, тренерам і взагалі усім, хто небайдужий до висвітлених проблем, висловитися на «Прочерку». Вам є, що сказати. Принаймні звернутися до посадових осіб, практично всі з них читають «Прочерк».
реклама
