З часів здобуття незалежності Україна не знала більш підлої влади, ніж нинішня. Вона не тільки краде масштабніше, ніж усі попередники разом узяті, по-садистськи катує незгодних, гендлює Україною, як мішком китайської гречки. Нинішні владці додумались до найбільшої мерзоти – посіяти національний розбрат, підняти одного українця на іншого, запалити полум’я громадянської війни. І поки будуть чубитися українці – за чужий, серпасто-молоткастий прапор, за подвиги своїх полеглих в боях дідів, за свою і чужу мови, за те, що було і чого не було в історії, вони дограбують нашу землю, накайфуються від вседозволеності, назбиткуються з України по вінця. Вони тягнуть в нашу хату російську брехню і ненависть.
І ось вже миготять 9 травня у Львові перед очима всієї України пістолети „російських фашистів” і кулаки „нациків”. Тепер львівські події довго смакуватимуть наші «збочені» телеканали, заходитиметься в завиванні: „Наказать нацистов!” Росія, а влада, що організувала цей керований хаос, типу шукатиме винних. Як той злодій, що кричить: „Тримай злодія!”.
«А ми дивились, та мовчали,
Та мовчки чухали чуби.
Німії, подлії раби...»
Шевченко дає відповіді на всі наші віковічні питання і виклики. Він – страх і кошмар українофобської влади, бо насправді, за великом рахунком, саме Чернеча гора є фортецею і оплотом державності, вершиною українського національного духу. Тарас Григорович – великий Українець, Націоналіст, з якого ніяким провокаторам при владі не вдасться зліпити „нацика”. Як не вдасться жодній владі викорчувати з голів українців шевченкову ідею про знамениту „добре вигострену сокиру”.
Ту „сокиру” вже цитують в маршрутках по дорозі на роботу, на зборах дачного кооперативу і на травневому пікніку. І зрозуміло, в якому контексті – у дуже невигідному для Януковичів-Азарових, який викликає у них панічний страх. Від безсилля і жаху у березні цього року на Шевченківські дні вперше у Національній опері навіть не співали „Заповіту”. Наївні! Шевченка їм не здолать, тим паче, такими «дитячими» підступами.
Але Шевченка не обманути і тим, хто 22 травня різними стежками піде на прощу до Тараса – кожен зі своїм прапором, своєю свитою і своєю правдою. Якщо партійні опозиційні отамани, політичні конкуренти, молитимуться на „ікону нації”, як завжди тримаючи один для одного дулю в кишені, то гріш їм ціна.
Нині ми не маємо права допустити подальшої реанімації блюзнірського сценарію «поділяй і владарюй», який влада запустила 9 травня у Львові. Навпаки, у Каневі на Тарасовій горі національно-патріотичні, опозиційні сили мають продемонструвати свою єдність, боєздатність і готовність виконати волю народу та Шевченковий заповіт «Вставайте, кайдани порвіте!..»
Саме тому рада опозиційних сил черкащини ініціювала проведення акції об’єднаної опозиції у Каневі 22 травня цього року.
Нас має об’єднати Шевченко, його дух, його безсмертне слово, як нас єднають спільні сьогоднішні соціальні біди та негаразди, які посіяла нинішня антинародна, антиукраїнська влада. Скажемо разом «Ні!» ординській окупаційній донецькій навалі! І тоді:
«І на оновленій землі
Врага не буде супостата…»
В єдності – наша сила! У єдності – запорука нашої перемоги!
Леонід Даценко, голова Черкаської обласної опозиційної адміністрації, голова обласного осередку УНП
Піша хода від Соборної площі до Чернечої гори.
Вшанування пам’яті Кобзаря на Тарасовій могилі.
Мітинг-концерт на «співочому» полі під Чернечою горою.
Збір учасників: з 10 год. на Соборній площі в м.Канів.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису