Сьогодні 9-го травня о 10.00 був на міських заходах (святкуваннях) Дня Перемоги. Офіційна помпезність із нафталіновим запахом радянщини викликає більше сумне враження ніж відчуття свята.

Тих справжніх ветеранів, котрі брали безпосередню участь в бойових діях, залишилось, на жаль, одиниці, переважно важко хворі та вже в поважному віці (мінімум 85 років). Окрім цього ветеранам війни непотрібна ця брежнівська помпезність, ці вітання, гвоздики, так звані «фронтові 100 грам» , котрі вже і в горлі стоять, ці прославляння вождів на трибунах.

Прості солдати знають якою ціною здобута Перемога. На кожного убитого німецького солдата приходилось за статистикою як мінімум 20 радянських. «Прославлених» радянських маршалів з упевненістю можна назвати не інакше як М’ЯСНИКИ. Радянські люди, зокрема і українці для них були –«гарматним м’ясом»- «человеческим матеріалом», з котрим не рахувалися.

Чого варте висловлювання Г.Жукова при форсуванні ріки Дніпро: «Чем больше етих хахлов утонет в Днепре, тем лучше для нас»? А чого вартий його ж наказ про повне виселення українців, котрі побували на окупованій території, до Сибіру?

І таких фактів можна наводити безліч, багато із них вже висвітлені в ЗМІ.

Сьогоднішній День Перемоги в Черкасах був більше схожий на мітинг комуністів і регіоналів

Сьогоднішній День Перемоги в Черкасах був більше схожий на мітинг комуністів і регіоналів

 

Сьогоднішній День Перемоги в Черкасах був більше схожий на мітинг комуністів і регіоналів

Сьогоднішній День Перемоги в Черкасах був більше схожий на мітинг комуністів і регіоналів


Мій дід, царство йому небесне, закінчив війну у Берліні, мав декілька важких поранень та контузію. Коли він повернувся із фронту, його змусили працювати молотобійцем в сільській кузні. Потім були голод 1946-7р., позики і займи державні. Він навіть не уявляв, що за кордоном, в Німеччині, розірваній на НДР та ФРН, солдати колишнього Вермахту при виході на пенсію можуть дозволити собі на старості років відпочивати та подорожувати світом. Отже мають забезпечену старість і проживають більш ніж в достатку.

В повоєнні роки ніхто не святкував цю «Пірову перемогу», адже це скоріше день трауру, день пам’яті мільйонів безіменних жертв тоталітаризму, сталінізму. А ще, як це не сумно, це свято комуно-комсомольського чиновника, котрий гарно прилаштувався в нових умовах незалежної України, та партійної номенклатури, котра так і залишилась при владі з радянських часів.

Хочеться вірити, що час повного очищення України від московсько-більшовицького бруду вже не за горами.

Святослав Вовкодав, депутата Черкаської міськради від «Батьківщини»

* передрук зі сторінки депутата у соцмережі Фейсбук

реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100