На схилах Замкової Гори в Черкасах, на якій нині розташований парк ім. Б. Хмельницького, може з'явитися сучасний готельно-ресторанний рекреаційний комплекс висотою 48 метрів, який назавжди зруйнує унікальну історико-археологічну пам'ятку якою є Замкова Гора та її схили.
Це – найбільш невдале і неадекватне місце, де можна було б здійснювати будівництво з огляду на історико-туристичну перспективу міста, патріотичне виховання прийдешніх поколінь. Звичайно, що з точки зору бізнесу – це дуже вдале місце, але, будуючи цей комплекс, ми назавжди втратимо унікальний історичний комплекс і пласт історичної інформації.
Будувати готельно-ресторанний комплекс біля підніжжя Замкової Гори – це те саме, що будувати його на Софійській Площі в Києві, затуливши пам’ятник Богдану, чи на схилах парку Володимирської Гірки в Києві, перекривши краєвид князеві Володимиру. Якщо сказати одним словом, це – абсурд. І якщо таке будівництво буде і ми дозволимо його робити, то це буде означати, що всім глибоко начхати і на історію нашого міста і на його розвиток у туристично-історичному і патріотично-виховному плані.
Замкова Гора – це місце, де був розташований Черкаський замок, тут в середні віки був центр Черкаського староства, згодом – Черкаського козацького полку. Тут проживали такі наші видатні земляки, як Остафій Дашкович та Дмитро Вишневецький, тут бували Богдан Хмельницький і Максим Залізняк та багато інших історичних постатей. Нині це – пам’ятка археології місцевого значення. Територія запланованого будівництва є охоронною зоною цієї пам’ятки, де будь-яке будівництво обмежене і небажане та не може проводитися без попередніх розкопок. Наскільки мені відомо, ніхто ніяких розкопок не проводив і не збирається проводити. Це значить, що ми втратимо той культурний шар, якщо будівництво, не дай Боже, все ж почнеться. Крім того, вся ця територія належить до заповідної зони «Черкаські берегові схили», на якій будівництво взагалі неприпустиме, навіть у випадку попередніх розкопок.
Як археолог я переконаний, що на місці запланованого будівництва є цілий пласт культурного шару, який треба досліджувати, на що необхідні певні фінансові ресурси та чималий час. Це – місце, де фактично виникли Черкаси. І якщо ми вкрай не поважаємо своє місто, свою історію, то таке будівництво буде. У Черкасах є чимало придатних для будівництва територій, котрі не мають такого історичного, я б сказав би, сакрального, значення, але обрали чомусь саме це.
Звичайно, що будівництво нових об’єктів – це позитив, це розвиток, але саме в цьому випадку місто втрачає набагато більше, ніж отримає. Виникнення самої ідеї будівництва на цьому місці – від повного незнання своєї історії чи неповаги до неї, тобто це деградація, а не розвиток.
Вважаю, що під замчищем краще зробити парково-рекреаційну зону з елементами історизму. Ну і, звичайно, потрібно проводити дослідження, адже наше місто – одне з найменш досліджених в Україні. У цьому плані хотілось би навести, як приклад для наслідування, таке історичне місто, як Батурин.
Сучасне фото Батуринського замку
Там замчище досліджувалось протягом 11 років археологічною експедицією Чернігівського університету, після чого на основі даних розкопок, давніх манускриптів та зображень було за кошти спонсорів відновлено в повному форматі Батуринський замок. З нього, між іншим, відкривається прекрасний вид на долину річки Сейм. Поряд із замком, у старовинному особняку, було відкрито музей, де виставлено експонати, знайдені під час розкопок. У Черкасах теж із часом може бути така можливість. Але будівництво планованого будинку цю можливість повністю перекреслює, буде «прекрасний» краєвид на господарчий двір готелю, дивитись на який туристам і самим черкащанам навряд чи буде приємно.
Довідка з Вікіпедії
Черкаські берегові схили – природоохоронна та історична заповідна територія, що міститься в місті Черкаси. Вона була створена 29 березня 1991 року згідно з рішенням Черкаського облвиконкому №64.
Заповідна територія знаходиться в самому місті і охоплює берегові схили долини ріки Дніпро, на якій зараз збудоване Кременчуцьке водосховище. Охоплює територію у 22 тис. га і простягається від Дахнівки до колишнього рафінадного заводу, у ширину від урізу води чи проїжджої частини вул. Гагаріна до траверзу таких вулиць, як Хрещатик, Фрунзе, Калініна, а зона регульованої забудови заповідної території – до бул. Шевченка. Це – найдавніша територія, заселена людиною на території Черкас, тому саме тут є найбільш перспективними подальші пошуки старожитностей.
Створена задля збереження комплексу найдавніших історичних пам'яток міста, зокрема, найважливішої з них – решток Черкаського замку, розташованого на Замковій горі. Саме тут археологами були знайдені важливі знахідки, які підтверджують різні етапи розвитку міста з XIV століття.
У межах заповідної території нині стоїть на державному обліку близько 20 пам'яток археології віком від VII тис. до н. е. до XVIII ст. При подальших дослідженнях кількість пам'яток може бути суттєво збільшена. Серед цих пам'яток – стоянка мезоліту, поселення епохи бронзи і раннього залізного віку, 4 городища, віком не менше 2 тисячі років, могильник та поселення часів черняхівської культури (IV ст. н.е.), культурний шар пізньосередньовічного міста Черкаси (XIV-XVIІI ст.) і 2 середньовічні замчища, майстерня XIX ст.
Михайло Сиволап, відомий не лише в Черкасах та Україні науковець, археолог
* передрук із сайту «Кропива»
реклама
Коментарі
Михайло Павлович - справжній, істинний науковець. Висококваліфіко ваний археолог, який любить свою справу не за матеріальні привілеї. Ми, студенти в універі його любили і поважали. А наукові ступені зараз всім відомо як отримують і за скільки. Он, для прикладу, Черевко - дуже величезний науковець із цілим списком "наукових звань і заслуг". Тільки всі знають їх справжню ціну, тим науковим званням.
Тарасе, у Черкасах його не існує як такого. Є якісь самоназванці, декілька осіб...
віддати по хутору, де і буде зроблений їхній "маленький Ізраїль".
Ви запитаєте - а як же Україна? Ой, ну що за дурниці, при чому тут
Україна? Треба ж кожного Каца забезпечити своїм хутором і кріпаками.
Стрічка RSS коментарів цього запису