31 жовтня 2013, 17:02
Я друкуюсь на пакетах. Сукупний наклад одного пакету – 130 тисяч примірників. Було три пакети з моїми колонками. 390 тисяч – і вас впізнають у Глевасі та Монастирищі, Чуднові-Волинському і Могилеві-Подільському, Вапнярці та Попільні. «Мудак із пакета» – так вас називатимуть люди, як мене назвуть, мабуть. Якщо я туди приїду. І ще кількох авторів ГПУ, звісно, теж.
На сьогоднішній день, я переконаний, це один із найефективніший способів оприлюднення української літератури. Можна ще спробувати пивні етикетки, сигаретні пачки, шпалери і туалетний папір. Уявляєте, детективний роман на горілчаних етикетках з продовженням? Гонорар автора – 7 грамів з кожної пляшки. Кокотюха ходитиме в золоті.
Хто зробить цей духовно-споживчий прорив, той переможе. Поєднати життєву прагматику з духовністю до снаги лише відважним.
І на презервативах теж можна спробувати, якщо вже ми заговорили про прорив.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису