Кравець: Разом з базаром у Черкасах згоріла частинка минулого

"Господарче крило" ринку, яке горіло вранці 21 вересня після прильоту рванини від рашистської ракети, було чи не єдиним місцем в Черкасах, яке практично не змінювалося від 90-х років.

І коли я всього пару тижнів тому купував тут "фірмовий" німецький шланг для душу (за ціною, рівно у 5 разів нижчою за магазинну!) -то робив це у тому ж павільйоні, де перед цим першу покупку мав ще років з 15 тому...

Що вартували самі споруди павільйонів? Навряд, чи багато. Чого вартував товар, який у них згорів? Для когось це був весь його статок, весь його капітал. Не продав той товар - вже не закупить новий.

Не знаю жодного з них по імені. Але пам'ятаю мудру посмішку німого продавця, який мигами через помічника із задоволенням інструктував покупців, як правильно ставити дверний замок. Продавця сантехніки, який із захватом продовжував рекламувати "європейську якість" крана навіть тоді, коли вже продав його... Прості люди - "від землі", без витребеньок і шалених наварів торгашів, реліктові "динозаври" з числа черкаських людей ремесла.

Чи повернуться вони туди, де все згоріло? Кажуть, днями бачили дідуся, який "з розкладки" продавав поруч старі радянські медалі зі значками вперемішку з царськими потертими монетами-мідяками. Навіть у нього виторг не йде, бо люди на згарищі не ходять - без "палаток" продавців "залізяччя" їм тут шукати нічого...

Як і багато хто в Че, я проти хаотичної забудови міста МАФами, але за збереження дрібних підприємців, бо разом з "середняками" вони є основою економіки, як і в сусідів-поляків.

Містом плануються певні кроки з допомоги постраждалим від теракту росії - тепер головне, щоб допомога потрапила за адресою, а не "крученим", хто пробує діяти як у давній приказці "Кінь ногу кує - жаба і свою дає"...

Андрій Кравець, журналіст

*допис з "Фейсбуку"