Хтось скучив за мною, хтось може сумував, комусь байдуже- то далі не читайте , не для вас квіточка росла значить.
Встиг за цей час захворіти- одужати, облаштували нову локацію, відпрацювали нелегких три зміни з моїм молодим і зухвалим екіпажем.Ганяли мавіки по морозу на межі їх можливостей. Втрат по дронах нема, розвіддані принесли в зубах з 9км.Трохи стріляли- і влучали навіть, відео пізніше, як завжди.
Мерзли- грілися, коли бігали з усім майном на собі. Новіший пікап не завівся, їздили старішим. Новіший завели через три дні- старіший став. Завели всеодно.
Сам помитий, лахи поправ, поїв, лежу у спальніку і шапці красівий, як ракета від HIMARS.
Всім, хто нам допоміг обладнанням, ліками, грілками, солодощами, засобами маскування і коштами- сердечно дякую ще раз.
Олег Собченко, захисник з Черкащини
*допис з "Фейсбуку"
