18 серпня 2014, 10:54
Неправда, що переселенці зі Сходу хочуть жити лише в містах.
У Сніжному від сіл біля кордону (Степанівки, Дмитрівки, Малинівки) не залишилось «живого місця». Ми випадково в Черкасах зустрілися із жінкою із одного із цих сіл. Вона розповіла, що їх ледве дістали із підвалу. Вона із слізьми це розповідала, що ми аж самі розплакались. Вони відпустили корів та іншу худобу... Я не можу навіть сама про це говорити (ледве стримує сльози). Усю вулицю розбомбили... Заживо люди згоріли...
І от вона каже, що поїде в село працювати, туди, де тварини, де земля, туди, де вона зможе заробити собі на життя. Лише б дали дах над головою.
До Черкас також приїхала моя сестра з чоловіком та двома дітьми. Там залишилась їхня квартира. Так вони також кажуть: «Нам би хатинку, щоб ми могли своїми руками щось робити. Дворик, маленький город. Робота, школа, елементарно, щоб для дітей... Ми згодні на все. Лише б дах і земля»...
Катерина Кузьміна, переселенка із міста Сніжне Донецької області. Приїхала до Черкас разом із чоловіком та чотирма дітьми два місяці тому
* коментар під час зустрічі із журналістами та представниками влади області, яка відбулася 15 серпня
Коментарі
Не факт, що вони підтримували путінську м...рзоту. Сільска місцевість на Донеччині і Луганщині переважно заселена корінними українцями і нічим не відрізняється від сіл в глибині країни. Пропутінский люмпен живе в містах і СМТ, куди їх предків в свій час і завіз Сталін.
Стрічка RSS коментарів цього запису