В цей день, рівно рік тому - я лишився живим
В цей день, рівно рік тому - загинув Джон
Три тижні тому - загинув Сашко
Іноді, вечорами, я ставлю собі запитання: чому так трапляється, і хто робить цей пекельний вибір?
Моя голова підказує, що звикла вірити - все відбувається, як має відбуватись. Та моє серце не хоче приймати таку парадигму
Боюся, що, принаймні до кінця війни - я не знайду відповідей на ці запитання
Знаю, що щоранку на шикуванні, о 9:00, я згадую усіх знайомих, кого більше ніколи не побачу
І знаю, що це завжди додає трохи сил продовжувати йти цим шляхом і робити те, що маю робити!
Бажаю всім нам сил та наснаги продовжувати нашу боротьбу
Андрій Одарич, син ексмера Черкас
Коментарі
Забули згадати СО2. А він перед виборами про себе нагадує
Не сердься хлопчику, уроки вже вивчив?
і я тебе радий бачити недоумку.Ти ще не здох?Розповідай що нового? Як там твоя подружка мар"яна?
На дивані він стучить по клавіатурі, цей дійсно недоСОЛДАТ у обіс"ятих бундес-панталоніках.
Знайшов себе на війні.
Що ти гикаєш як дебіл? Соплі витри шмаркач і йди уроки вчи, бо завтра двійок нахватаєш
Не повернеться "старший" у Черкаси вже мабуть ніколи..
Стрічка RSS коментарів цього запису