Радуцький: Бог Одаричу суддя

Мені подзвонили друзі і запитали, чи бачив я публікацію екс-мера Сергія Одарича стосовно того, що на перевиборах я був технічним кандидатом у нардепи за дорученням губернатора Сергія Тулуба. Офіційно заявляю, що це – неправда.

По-перше, не можу зрозуміти, коли ця людина заспокоїться: то він просить через знайомих, щоб я з ним зустрівся, то (після моєї відмови) він починає виступати по телебаченню та писати у ЗМІ про мене різну неправдиву інформацію.

По-друге, пояснюю: ні в 2012, ані в 2013 році, коли я балотувався до Верховної Ради, ні в кого ні про що не питав. Починаючи виборчу кампанію, я її закінчував лише з однією метою: отримати перемогу або, іншими словами, представляти інтереси черкащан і рідного міста в парламенті.

Я поважаю вибір кожної людини. Так трапилось, що на сьогодні перемагають брудні технології і я впевнений, що до цього питання потрібно підходити концептуально, вносячи зміни до Закону «Про вибори народних депутатів України», адже в наш час люди чекають виборів для того, щоб якнайдорожче продати свій голос, не думаючи про майбутнє своїх дітей. Але це вже інша історія.

У цій статті я звертаю увагу на діяльність і поведінку людини, яка дає оцінку всім, забуваючи про неодноразову зраду собі, громаді міста Черкаси, ідеям ліберальної демократії, якою він постійно маніпулює.

Згадаймо вибори 2010 року до місцевих рад. У Одарича був вибір створити у міській раді більшість своєї команди «Вільних демократів» або з представниками з «Батьківщини», або з Партії регіонів. Як він потім пояснив, йому вигідно зараз створити більшість із Партії регіонів, оскільки його бізнес-партнер і друг Михайло Бродський працює в Уряді, представниками якого є провладна Партія регіонів. При цьому, серед своїх соратників він казав, що ніколи не зможе працювати з губернатором Сергієм Тулубом. Після виборів все змінилося. Одарич неодноразово стверджував, що помилявся щодо губернатора, що це дійсно розумна та сильна людина і йому цікаво працювати з Сергієм Борисовичем. Характер Одарича завжди мав риси афериста. Якось він у присутності своїх друзів повідомив про те, що найближчим часом губернатором має стати Михайло Бродський. На думку Одарича, йому самому не вистачало абсолютної влади на Черкащині. Забувши, що він є господарем міста, почав грати у політику. Мабуть, таким чином він хотів спровокувати губернатора Сергія Тулуба.

Далі – вибори 2012 року у виборчому окрузі № 194. Одарич відкрито підтримував Валентину Жуковську. Це був рік, із якого почалися проблеми в міста Черкаси, що на сьогодні призвело в суди відношення між ПАТ «Азот» і КП «Черкасиводоканал». І це все завдяки заграванню в політику Одарича з Валентиною Борисівною.

Щодо заяв Одарича про «роздавання землі». Законом уже кілька років заборонено відводити вільні земельні ділянки під комерційну діяльність. Усі процедури проводяться через конкурс та земельний аукціон. Тому виступи екс-мера несуть неправдиву інформацію щодо депутатів міської ради, які нібито «торгують» землею.

Щодо перевиборів до Верховної Ради 2013 року. Близький друг Одарича Микола Мирза знаходився в штабі кандидата у нардепи Михайла Поплавського. Сам же Одарич при цьому запевняв, що підтримує представника від об’єднаної опозиції Миколу Булатецького, бо в нього свого часу Жуковська вкрала перемогу.

Мене цікавить: невже ця особистість не втомилася жити в умовах подвійних життєвих стандартів? Бог йому суддя.

Олександр Радуцький, депутат Черкаської міської ради, кандидат у народні депутати по округу № 195 у 2012 році та по округу № 194 у 2013 році

*пост на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук»