Сташук: Зміни в ЖКГ – не забаганка влади!

Те, що сьогодні відбувається в системі житлово-комунального господарства, це – не забаганка Уряду, Президента чи Верховної Ради. 24 роки після того, як Радянський Союз зник, в цій системі не змінювалося нічого. І всі ті проблеми, які існували на початок 1990-х, перекладалися «на потім» аж до цього року.

Про яку «цивілізацію» ми говоримо? В системі ЖКГ в нас – повний «комунізм» у найгіршому розумінні цього слова! Коли в нас є так зване «нормативне споживання газу» чи будь-чого іншого, то це, вибачте, для ХХІ століття біла гарячка!

Я наводжу людям просту аналогію. Уявіть: вам дали норматив, за яким ви повинні з’їдати за місяць буханець хліба, і з вас за це вирахують 10 гривень. Але є нюанс: ви заходите в магазин і можете брати скільки хочете. Або інший нюанс: у вас алергія на хліб, і ви його взагалі не їсте, але гроші з вас усе одно спишуть.

Отака сама дурниця присутня в системі ЖКГ, і тільки цього року про це вперше заговорили, всі ці проблеми вигорнули назовні.

Як формуються тарифи? Я можу годинами розповідати про баланси газу, про структуру іноземної складової, вітчизняної складової, скільки газу в запасах газотранспортної системи... Ми можемо дійти до теми теплоємності газу, і все це буде правильно. Але ситуація в нас така, що ми навіть не маємо нормального обліку газу! Чого вже тут говорити про правильні коректні тарифи!

Усі згадані та безліч інших проблем ми маємо розв’язувати одночасно. Ми не маємо часу для того, щоб установити лічильники, а вже потім порахувати тариф, який буде зрозумілий усім.

Чомусь вголос мало хто про це говорить, але в нинішній тариф закладено ту заборгованість, яка виникала в останні роки. Це ж теж правда! 105 мільярдів гривень дефіциту «Нафтогазу» – це цифра, яка могла знищити Україну як державу. Я вважаю, що це була політична історія, коли попередня влада, на мою думку, свідомо доводила до банкрутства нафтогазову систему, щоб потім «добрий дядя Вова» за борги це все просто забрав. А що було б далі, це, може, він краще знає.

А от нам тепер потрібно за це все розрахуватися! І правда полягає в тому, що в цьому тарифі є дуже велика складова, яка стосується боргів, зроблених до нас. Ця тема настільки складна, що вона потребує або серйозної професійної розмови, або краще про це взагалі не говорити. Тому коли я чую людей, які слідом за окремими парламентськими лідерами розповідають, що, мовляв, «тарифи завищені удвічі», то хочеться відповісти: «Це все – повна дурниця! Точної цифри не знає ніхто – удвічі, чи в 2,5, чи в 0,6 разу...»

Ми можемо говорити тільки про те, що ми не бачимо ясності в формуванні цього тарифу. Але в нас немає виходу крім того, щоб виходити з цієї ситуації, по суті, за рахунок підвищення і там, де це необхідно, субсидіювання людей, які не в змозі заплатити.

У нас у політиці є багато людей, які «дуже люблять народ» і розповідають, що «людям важко». Ми всі про це знаємо. І зрозуміло, що дуже важко виживати за пенсію в півтори тисячі гривень. Але виникає таке питання: коли зупиниться ТЕЦ, народу стане краще?.. От просто зупиниться, перестане працювати...

Це – складні питання, і головне – знаходити на них ті відповіді, які дійсно змінять ситуацію на краще.

Хтось розповідає, що олігархи жирують, а люди страждають. Це – правда. Але я думаю, що за останні півроку олігархам стало набагато сумніше. І далі ми будемо працювати над тим, щоб у нас у країні олігархів просто не стало. Це не означає, що не буде людей, які можуть заробити великі гроші. Це означає, що не буде людей, які заробляють гроші на державному майні, на комунальних підприємствах, на крадіжках газу, на завищених тарифах.

І повірте, що все тільки починається!

Віталій Сташук, народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства

* із виступу на прес-конференції в Черкасах 23 червня 2015 року