Останній повний тиждень жовтня 2019 в Україні закінчується тотальною сонливістю, туманами, яких підозрюють у токсичному зараженні усього навколишнього, і перш за все - улюбленої столиці. Безумовно, ще встигнемо неласкавим словом згадати чергове (і таки - дасть Бог - останнє) переведення годинників на зимовий час (не плутати із зимовою сплячкою! - нас чекають великі справи «служіння народові» і не лише). Але запам'ятається цей ти-ж-день, як на мене, безумовно, публічними дискусіями зі згадуванням слова, співзвучного з іменем булгаковського персонажа - Поліграфа.
В контексті згадок поліграфа було щось більше, ніж просто співзвуччя: Поліграфи Поліграфовичі Не-Шарікови вийшли стрункими рядами на стежку війни з «публічним свідомим» (більш звично чути, коли говорять про «несвідоме»).
І народ «порвало»: всі припали до прямих і кривих репортажів про розкриття таїнств Не-Мертвих Душ (і чому пальці автоматично вибивають «Зе» замість «Не» !!! :-))). Душі Не Каялися в тому, що таки брали по 30 штук «трампів», а вміло-сміливо, відкидаючи хибний сором та ознаки лукавства, переконували себе і «смотрящих» непохитним запереченням факту небезкорисного служіння електоратові
Народ вірив. І не вірив. І поліграф перетворився в народну забаву.
А шкода. Шкода і поліграфа – його певна цінність дискредитована. Часом незручно і за народ – полюбляємо в політиці шоу.
Але то емоції. На які і розраховували режисери, вправні у створенні своїх сценаріїв, які розважають народ.
Але я таки, окрім усього іншого, маю адвокатський статус, що вимагає поваги та відповідальності перед суспільством.
А відтак і можу, і зобов'язаний надати роз’яснення щодо суті проблематики застосування детектора брехні - «Поліграфа».
Почнемо ж. (Хай вибачають колеги та фахівці за обраний не академічний стиль викладання матеріалу, але публічність теми того вимагає).
Якщо виникає суперечка, котру неможливо вирішити іншими способами, сторони мають можливість звернутися до суду. А тут свої правила, які називаються процесом.
Усіма кодексами передбачене пред'явлення сторонами допустимих доказів, зокрема експертиз.
При чому, висновок експерта, спеціаліста, котрий сторона докладає до позову в якості доказу, як правило, не має статусу, наближеного до судової експертизи.
Багато країн використовують у судовій практиці поліграф. Але, як правило, висновки поліграфологів або мають другорядне значення, або ж взагалі не беруться до уваги.
Перший «кейс», в якому Верховний суд США призначив перевірку на поліграфі, мав місце ще в 1988 році. (Справа «Сполучені Штати проти Шеффера»). Тоді ж суд і визнав свідоцтва на поліграфі неналежним доказом. Уже в 2011 році окружний апеляційний суд США у справі «Сполучені Штати проти Гендерсона» вказав, що поліграфічна експертиза не містить наукових знань і не може бути використана в суді.
В Україні все дещо заплутаніше. Одні суди не визнають «науковості» та процесуальної дієздатності експертизи поліграфологів, інші – вказують на те, що не проти того, щоб подивитися під час прийняття рішень на те, що скажуть фахівці про щирість та правдивість деяких показань.
Звернемося до Єдиного Реєстру Судових Рішень із запитом пошуку за висловом: «психофізіологічна експертиза на детекторі брехні» http://www.reyestr.court.gov.ua»
Знаходимо 85 згадок.
Кілька згадок апеляційних і касаційних судових інстанцій говорять про те, що скарги стосовно експертиз «на поліграфі» або не розглядаються (як такі, що не підлягають оскарженню навіть в апеляційному порядку), або ж відхиляються як безпідставні.
В абсолютній більшості випадків, клопотання про проведення психофізіологічних експертиз відхиляються як такі, що не передбачені процесуальним законодавством.
Так, наприклад, Святошинський районний суд міста Києва Ухвалою від 10 грудня 2015 року у справі № 759/14118/15-к, зазначив:
«Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 2012 року не передбачена можливість перевірки правдивості показів особи із застосуванням комп'ютерного поліграфа (детектора брехні), оскільки вона не є психофізіологічною експертизою, яка може проводитися лише експертами відповідної кваліфікації за науково-обґрунтованими методиками. Проведення такого роду експертиз має доручатися відповідним акредитованим судовим експертам. Результати перевірок на поліграфі (детекторі брехні) мають орієнтовне значення в процесі доказування, а не доказове значення, а висновки мають ознаки вірогідності. Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про судову експертизу" № 4038-XII від 25.02.1994 року).
Суд зазначає, що на даний час відсутня офіційно затверджена методика проведення судово-психофізіологічної експертизи із застосуванням комп'ютерного поліграфу (детектору брехні). Тому призначення вказаної експертизи суд вважає невиправданим, оскільки правдивість і неправдивість показань носить етичний та юридичний характер і відноситься до сфери понять, прояв яких не можливо зафіксувати фізичними приладами. Поліграф лише об'єктивно реєструє фізіологічні функції організму, дозволяє зафіксувати емоційну напругу, пов'язану з питаннями тесту».
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54366175
З 85 згадок "поліграфа" в судових актах, в 12 суд прямо встановлює "ненауковість" експертного дослідження, а саме дослідження - недопустимим доказом:
1. Справа № 753/13988/16-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82614895
2. Справа № 219/9480/15-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71264771
3. Справа № 235/2531/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70904678
4. Справа № 330/2455/16-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67087538
5. Справа № 343/1446/16-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82810722
6. Справа № 526/2003/15-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62443343
7. Справа № 592/3035/15-к http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45062293
8. Справа № 661/952/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78406358
9. Справа № 709/362/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74307403
10. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55549562
11. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43533579
В одному єдиному випадку, суд "прийняв до відома" наявність висновку експерта - поліграфолога як додатковий доказ:
«Досліджені в судовому засіданні довідки за результатами проведення психофізіологічного інтерв’ю з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із застосуванням поліграфа («детектора брехні») також не підтверджують керування обвинуваченим автомобілем в стані алкогольного сп’яніння».
Справа № 724/255/19 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81389573
Навіть коли сторона надає суду власні дослідження, проведені цією стороною, суд може не прийняти їх до уваги для ухвалення судового рішення, зробивши посилання на відсутність у поліграфолога відповідного статусу судового експерта.
Так, Апеляційний Суд Рівненської області Ухвалою у справі №563/156/15-ц від 8 лютого 2016 року, вказав:
«Посилання ОСОБА_2 на висновок експертного дослідження № 1510/02 від 20 жовтня 2015 року за результатами проведення його психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа, як підтвердження правдивості його заперечень щодо неотримання ним 7000 доларів США позики від ОСОБА_3, суд до уваги не приймає оскільки, вважає цей доказ відповідно до ст. 59 ЦПК України не допустимим, бо особа яка проводила таке дослідження не має встановленого державного дозволу, ліцензії, допуску, на проведення такого виду судових експертиз».
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55549562
У дуже рідкісних випадках суд таки може і задовольнити клопотання сторони про проведення психофізіологічної експертизи на детекторі брехні.
У заданому пошуку, з 85 згадок про детектор брехні в визначеннях і рішеннях/вироках судів, тільки в п'яти випадках суди таки призначали проведення експертизи на поліграфі. Це були визначення (ухвали) судів, за якими поки не прийняті рішення, на підставі яких можна було б визначити ступінь застосування висновків поліграфологів в судовому рішенні.
3 травня 2018 року Соснівський районний суд міста Черкаси у справі №712/15130/17 виніс позитивне визначення, задовольнивши клопотання сторони про проведення «експертизи на поліграфі».
Викладаю прецедентне мотивування призначення такої експертизи повністю (з каяттям усвідомлюючи складність сприйняття тексту судового рішення нефахівцями, але інакше, на жаль, ніяк):
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73756289
«Процесуальними джерелами доказів є пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з’ясування обставин справи, що мають істотне значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами не надані відповідні висновки експерта із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За визначенням поліграф (детектор брехні) є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів; аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.
Поліграф - це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров'яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Водночас, на основні чотири показники, які вимірюються поліграфом (артеріальний тиск, пульс, потовиділення, частота дихання) впливає велика кількість емоцій, в тому числі радість, ненависть, печаль, тривога, депресія. Зв'язок цих параметрів у сукупності із намірами безперечного обману до цього часу наукою не доведено. При цьому слід зазначити, що поліграф не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судовою експертизою є дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно із положеннями пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
З аналізу викладеного вбачається, що призначення судової експертизи можливе лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Перелік експертних спеціальностей за якими здійснюється судово-експертна діяльність фахівцями, які не є працівниками державних спеціалізованих установ визначено у додатку 7 до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015. № 301/5.
Громадська організація Всеукраїнська асоціація поліграфологів не є експертною установою. Крім того, ні відповідачем, ні представником відповідача не надано доказів, що у вказаній громадській організації є судові експерти, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань, та чи має вказана організація ліцензію на проведення судової психологічної експертизи з використанням поліграфа.
Враховуючи, що для з’ясування обставин, що мають значення для справи потрібні спеціальні знання, суд, вважає за необхідне призначити по справі судову психологічну експертизу з використанням поліграфа, проведення якої доручити Київського науково-дослідного інституту судових експертиз».
Що тут показово: суд не задовольнив клопотання в частині того, що право проведення експертизи слід надати «асоціації поліграфологів» (що є очевидним і безапеляційним), і направив справу на розгляд ... до КНДІСЕ. Надовго. За півтора роки справа з експертизи не повернулася.
Аналогічна доля спіткала і виконання визначення того ж - Соснівського районного суду міста Черкаси у справі № 712/3988/18 від 18 вересня 2018 року.
Таким чином, у кейсі «Дубинський проти Арахамія», очікування реального експертного результату могло би розтягнутися на довгі роки ... Можливо, сторони розраховували на чудодійну силу прямого ефіру? :-)
Підсумовуючи про природу Поліграфа і Поліграфологів, підсумуємо майже науково:
«Поліграф — комп'ютерний технічний засіб, що має відповідну сертифікацію, який здійснює реєстрацію змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною методикою певних психологічних стимулів, не завдає шкоди життю, здоров'ю людини та навколишньому середовищу (Наказ Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення опитування персоналу з використанням поліграфа в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України» (Інструкція, п. 1.2) від 14.04.2015 р. №164).
Поліграф — різновид психофізіологічної апаратури, що використовує комплексну багатоканальну комп'ютерну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини на певні психологічні стимули (Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України» (Положення, розд. 1, п. 3) від 08.12.2016 р. №1285).
Поліграф — технічний багатоканальний (у тому числі має канал виявлення протидії) реєстратор психофізіологічних реакцій суб'єкта дослідження, який надає можливість виявляти та фіксувати психофізіологічні реакції суб'єкта дослідження на певні стимули (подразники) шляхом перетворення його психофізіологічних показників активності з аналогових сигналів у цифрові сигнали, які відображаються у вигляді кривих на поліграмах (Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в Державному бюро розслідувань» (Порядок, п. 2) від 11.05.2017 р. №449).
Поліграф — різновид спеціального психофізіологічного технічного засобу, який здійснює реєстрацію динаміки протікання не менше п'яти незалежних психофізіологічних процесів людини (грудного і діафрагмального дихання, серцево-судинної активності, електропровідності шкіри, рухової активності) у відповідь на пред'явлення за спеціальною методикою певних психологічних стимулів (запитань, зображень, предметів), не завдаючи шкоди життю, здоров'ю людини та навколишньому середовищу (Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України» (Інструкція, розд. 1, п. 2) від 13.11.2017 р. №920).
Зазначеними актами передбачаються випадки та процедури проведення поліграфічних обстежень на відповідних суб'єктах. Також до Національного класифікатора професій (наказ Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. №237) було внесено низку професій, які стосуються поліграфічного дослідження, в тому числі експерт-поліграфолог.
Отже, Україна на офіційному рівні визнає поліграфічні дослідження та використання поліграфа як один з методів перевірки людей».
І не науково:
Поліграфи, як детектори брехні, в судовій практиці практично не застосовуються. А якщо і застосовуються, значення психологічної експертизи на детекторі брехні має обмежене, другорядне значення, як при розгляді з іншими доказами.
P.S. Саме це я намагався донести в кількох фразах під час ефіру телепроекту «Український Формат» на «NewsOne», пробираючись до «несвідомого свідомого» аудиторії крізь терни вигуків як завжди невгамовного Геннадія Москаля.
https://www.facebook.com/72.ck.ua/videos/953240241742369/
Валерій Макеєв, секретар НСЖУ України, черкаський юрист, журналіст, громадський діяч
* Допис для «Прочерку».
реклама
