Карась: День Незалежності – не річниця Великого Жовтня

Святкування 22-ої річниці Незалежності України в Черкасах нічим не відрізнятиметься від святкування 62-ої річниці Великого Жовтня.

Так само День Незалежності України нічим не відрізняється від Дня Перемоги над Японією, який ми також святкуємо: ті самі безглузді урочисті збори – класичний приклад шароварщини (на такі збори ніхто не хоче йти, тому туди заганяють силою людей, щоб заповнити зал), де сидять у президії чиновники і де заупокійним голосом ведучий розповідає про край Богдана і Тараса. Святкування справді нічим не відрізняється! Ми живемо 22 роки в незалежній Україні, але для багатьох цей день і досі не став справжнім святом!

На моє переконання, українська незалежність – це не те, що здійснилося. Це те, за що ще треба боротися. Зокрема, боротися з тими, хто перетворює українську незалежність на махрову шароварщину.

День Незалежності має стати дійсно народним святом. Тут немає бути ось цього безглуздого офіціозу: зборів і підняття прапора, де є рознарядка, скільки людей з якого департаменту має туди піти. А потім – перевірка з папірцем: скільки прийшло, а скільки – ні! Я хочу жити у вільній країні, я за неї боровся. І я не можу на це дивитися, тому мене не буде ні на піднятті прапора, ні на так званих урочистих зборах …

Заходи, які заплановані містом і областю до Дня Незалежності, мене як громадянина, як людину, яка має громадську позицію, не влаштовують. Це є прикладом того, що люди, які організовують такі заходи, – це не люди майбутнього Черкас і Черкащини.

Я пропонував нашому оргкомітету інший сценарій свята. Зокрема, зробити його родинним, спільно прикрасити кожну оселю в національні кольори та пов’язати з історичними віхами становлення державності України, згадати козацькі часи, події Української Народної Республіки. Можливо, зробити реконструкцію тих подій, пом’янути холодноярських героїв. Та жодну з ідей, на жаль, не підтримали.

Найбільш масштабно в нашому місті святкують не День Незалежності, а День Перемоги.

Цього року на святкування Дня Незалежності з бюджету спрямували аж п’ять тисяч гривень – це чотири прапори і квіти. А всі інші кошти йдуть на День Перемоги й День міста. Наприклад, на День Перемоги – десь понад 120 тис. грн (у 24 рази більше!).

Хоча, відверто кажучи, для мене є дивним таке масштабне святкування Дня Перемоги. Для моєї родини, де були ті, хто воював, та є ті, хто загинув у цій війні, – це ніколи не було святом. Це завжди був урочистий, але поминальний день. І він залишиться таким. Ми завжди йдемо на цвинтар і згадуємо тих, хто з цієї війни не прийшов.

З іншого боку, якщо порівняти, як живуть ті, хто перемогли, і як живуть переможені, то одразу виникає питання, хто ж переміг у тій війні… Тому урочистий парад виглядає дещо безглуздо, коли туди запрошують ветеранів, яким глибоко за 80, і ставлять під загрозу їхнє життя. Одного разу в нас вже ветеран втрачав свідомість на трибуні 9 травня. Думаю, що наступного року, якщо в організаторів вистачить розуму витягнути ветеранів на спеку, щоб вони зробили масовку для керівників міста і області, не дай Бог хтось цього не переживе…

Зі святом! З Днем Незалежності!

Павло Карась, заступник міського голови Черкас

* ексклюзивний коментар «Прочерку»