Куштан: Лікбез для дилетантів

1. Замковою горою територію скверу ніколи не називали до 1970-х років. Лише після того як реальна Замкова гора (місце фортеці XVII–XVIII ст.) була спотворена меморіальним комплексом «Пагорб Слави», компартійне керівництво «призначило» замчищем сусідній дніпровський пагорб, де нині розташований сквер ім. Богдана Хмельницького.
2. Черкаський замок XVI ст. (литовського часу) знаходився зовсім на іншому пагорбі – на Дзеленьгорі (коло Будику природи, між вул. Розкопною та узв. Мисливським). Це підтверджено як аналізом історичних джерел (документальних, картографічних тощо), так і археологічними дослідженнями.
3. «Литовський» замок дійсно споруджували вихідці з території сучасної Білорусі. Тут немає нічого дивного, бо Литовсько-Руська держава (Велике князівство Литовське – ВКЛ) включала в себе значні терени нинішніх Білорусі та України. Замок, збудований 1549 р., зводився за старостування пана Яна Хрщоновича, колишнього намісника гомельського, а керував будівництвом могильовський намісник Федір Бака. А от щодо наявності серед будівничих вихідців з Волощини (суч. Румунії!) та Волині – цілковита дурня. Вочевидь в оману ввели рядки з опису Черкаського замку 1552 р., де їх названо «волощанами подніпровськими верховими». Але тут маються на увазі не мешканці Волощини, а вихідці з верхньодніпровських волостей ВКЛ (з білоруських міст на Верхньому Дніпрі: Річиці, Гомеля, Чечерська, Могильова, Рогачова, Брагіна та ін.). Чому сюди приплели ще й волинян – загадка. Можливо, щоб розбавити «румунсько-білоруський» контингент теслярів вихідцями з України?
4. Як вище вже зазначалося, Черкаський замок XVI ст. знаходився на Дзеленьгорі, а не на Замковій горі. В описі 1552 р. ця гора названа «Дніпровою», але це найменування не є історичним – автор документу не вказував назву гори, а мав на увазі гору на березі Дніпра (так само, на «горі Дніпровій», розташований і Канівський замок). Замкова ж гора – історичний топонім, який зберігся для позначення місця пізнішої фортеці польського часу XVII-XVIII ст., яка знаходилася на місці Пагорба Слави.
5. В описі Черкаського замку 1552 р. немає жодного слова про відливання гармат у місті. Гармати відливали у великих центрах Королівства Польського та ВКЛ, де існували спеціалізовані ливарні цехи (у Кракові, Вільно, Львові, можливо, в Києві чи деінде). Звісно, що таке невелике прикордонне місто, як Черкаси, не могло мати такого промислового потенціалу. Гармати ж із замкового арсеналу, відлиті, судячи з опису, 1532 р., мали клеймо – зображення гербу білоруських бояр Биховців (проживали у Вітебському, Троцькому та Мінському воєводствах ВКЛ).
6. «Міст на палях, який опускався та піднімався за допомогою ланцюгів» – це нонсенс, бо замковий міст може бути або на палях (саме такий фігурує в описі 1552 р.), або ж бути ланцюговим.
7. «Пивні» серед замкових споруд – ще один курйоз. Пивницями раніше називали не заклади для розпиття алкоголю, а льохи (погреби для зберігання продовольства), які й були на території замку.
8. Ну і «вишенька на торті» – аби проілюструвати зовнішній вигляд Черкаського замку XVI ст. використали світлину діорами … давньоруського міста Родень, що на Княжій горі коло Канева.

• 01/04/2026 21:32 - Завершили ремонт підпірної стінки на Замковому узвозі
• 17/03/2026 23:04 - Розпочали ремонт на Замковому узвозі у Черкасах
• 23/02/2026 21:31 - Археологія, музеї та відповідальність громади: у Черкасах говорили про збереження спадщини
• 23/02/2026 09:03 - «Маємо зберегти історію міста»: у Черкасах відкриють ще два зали музею Середньої Наддніпрянщини
• 10/02/2026 18:50 - Верховний Суд підтвердив незаконність забудови на території історичної спадщини Черкас

Додати коментар