Ріс собі ясен на Площі 700-річчя Черкас, довго, років сто. Ріс здоровим, розкішним, тішив ідеальною кроною. Восени сяяв, як золота хмара. Влітку ховав під кроною від спеки. Навесні поселяв малий пташиний народ... Але прийшли реконструктори-плиточники-озеленювачі. Спочатку обпанахали гілки. Нічого, подумав ясен, он клени теж покалічили, ростуть же якось. Відрощу і я гілля, поставлять навколо мене красиву огорожу, лавки, назвуть кафе "Під ясеном"... Але ні. Тепер він пень.
Був занадто ідеальним для цього міста Черкаси. Яке вже й не місто.
Так, просто МІСЦЕ якесь...
Ясене, прости їм, бо їм воздасться.
Ольга Бердник-Отнякіна
*допис з "Фейсбуку"
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису