Особливого поширення набула тактика індивідуального терору проти конкретних громадських, політичних і державних діячів.
Зокрема, її жертвами стали італійський промисловець Е. Маттеї в 1962 р. та прем’єр-міністр Швеції У. Пальме в 1986 р.
Особливо зухвалим і резонансним стало викрадення і вбивство активістами ліворадикальної організації «Червоні бригади» італійського прем’єр-міністра, лідера Християнсько-демократичної партії Італії А. Моро в 1978 р.
Цей період розгулу вуличного насильства і політичного тероризму в Європі отримав назву «свинцевих сімдесятих».
Сьогодні наше місто сколихнула новина про зникнення заступника міського голови за квотою ВО «Свобода» Ботнара.
Ця новина активно поширюється у засобах масової інформації, тиражується у соціальних мережах.
Схильність до авантюрних вчинків активістів цієї політсили і, зокрема, фігуранта цієї новини, відома широкому загалу виборців. Саме ця обставина змушує ставитись досить обережно, а подекуди й скептично до цієї «сенсації місцевого розливу».
Враховуючи те, що місцеві вибори не за горами, а бюджетний «пиріг» виявився надзвичайно смачним і калорійним, мабуть, ми, виборці, станемо свідками ще не однієї подібної події.
Лишається лише побажати правоохоронцям швидше знайти зниклого заступника. А якщо він мав доступ до держтаємниці, принагідно встановити чи не було порушено законодавство, що регулює цю сферу.
Літо перед виборами стає дедалі спекотним…
Євгеній Васильчук, доктор політичних наук
*допис з "Фейсбуку"
Коментарі
Ні зростом,ні значимістю.
Стрічка RSS коментарів цього запису