У простір наших дітей прийшла нова біда. Серіал з-за поребріка "Слово пацана. Кровь на асфальтє". Як колись моє покоління захопила в нульових роках "Бригада" з "Бумером", і ми несвідомо ходили і приміряли на себе образи криміналу.
То зараз ситуація має схожий характер. І це дуже важливий прийом впливу в інформаційній війні.
Дізнався я випадково про це все. Від дітей у яких веду уроки. Заліз в описи, прочитав про що це. Подивився відеокоментарі в ютуб.
Це історія становлення банд в Казані. Але нащо нам та Казань? І нащо діти це все дивляться?
А тепер увага! Кадри серіалу показують масові бійки між старшокласниками та випускниками на вулицях Татарстану в кінці 80-х. Якщо ждуни подивляться цей мотлох, вони знову почнуть думати і плакати за совком.
Але знову: нащо це дітям?
Розкадровка аж першить кадрами насилля, та перетворення ізгоїв суспільства що потерпали від булінгу в школі в кримінальних авторитетів. Така собі "мрія для принижених".
Для дітей особливо хлопчиків 12-18 років є важливим становлення їх особистості та авторитету в соціумі іноді жорсткими методами. Бути прийнятими, почутими і бути своїм.
З того часу в багатьох реальних людей формується викривлене відчуття взаємин зі світом, розвивається відчуття важливості власної персони іноді дуже хворе...
Право "альфа" ніхто не відміняв. Це природа. Згадайте хоча б "Володаря мух" зі шкільної програми.
Ми можемо скільки завгодно розповідати про толерантність, говорити з ними про важливість дисципліни, і про національно-патріотичне виховання, але вся суть в емоціях. Приклад російського сміття проник в голови хлопців бо він ставить кожного не успішного чи слабшого хлопчика на місце героїв цієї вакханалії.
А будь-якого чоловіка хоч раз та ображали в дитинстві.
Питання інше: це сміття проникло на наш ринок, бо люди й досі розуміють російську мову. Зараз, будь ласка, не чіпайте російськомовних військових і не тикайте мені ними. Вони вправно роблять свою роботу знищуючи окупанта. Але вони все більше будуть переходити на українську.
Інше, що діти і батьки дітей в тилу не спішать перевчати своїх дітей забути москальську говірку. Не розуміли б мови, хер би хто той іпсошний серіал дивився б.
А які виходи з цієї ситуації? Все просто, якщо і знімати кіно зі сторони України, то не про "Поворознюка", що є таким самим мотлохом. Знімати про становлення нашого руху футбольних фанів які воюють хто з 14 , хто з 22 року.
І найперше - це усвідомлення батьками небезпеки інформаційної війни.
Григорій Чуб, черкаський військовий
*Допис на власній сторінці у Facebook
реклама
Коментарі
Не всі від нєрвів! Є ше ті шо од сладких удовольствій, назваті в честь богіні любві і кохання.
Ну які тільки молодці! Ще ні читати ні писати не вміють, а вже гадять.Всі в мене вдалися.Одні "павліки морозови".Ось з ким я переможу цю кляту імперію зла США.
Батьків твоїх жаліємо.Ти ж до пенсії збираєшся в школу ходити.Важко їм буде з тобою.Жереш уже, мабуть, за трьох.Спробуй прогодуй такого телепня.
100%. Жорстока///////////
Ти,хлопче, краще б на уроки ходив, а не по "Прочерках" шлявся.І так вже третій рік штани протираєш в 10-Б.Хто у тебе там класний керівник? Старий пердун "перформансер jr" мабуть?
А ви що путного досягли в добу незалежності? Одні бандити при владі!
Ваша правда! Я на Прочерк зайшов випадково, а тут така движуха! Дорослі такі діти - один флексить, аж нагороди сиплються з нього, кругом хейт, хайп, шейм... Є розумні люди, а є такі зашкварені! І вони ще чомусь нас учать, вказують, що можна, а що ні.
Стрічка RSS коментарів цього запису