Вівчарик: Україна – щит для НАТО і ЄС

Україна – щит для НАТО і ЄС, для всього цивілізованого світу. Я маю це написати. У мене є багато друзів, родичів і знайомих за кордоном. Бував поза межами України і я. Отже, коло для спілкування маю велике. До мене телефонували чи писали з Італії, Естонії, Литви, Америки, Німеччини тощо. Помітив один нюанс: інколи у розмові відчувається, що людина до кінця не вірить, що в нас іде справжня війна, що окупанти з Росії стріляють і в мирних жителів, руйнують житлові будинки, соціальну структуру.

«То невже у вас така війна?!», - запитували мене. Так!!! У нас, в Україні – незалежній суверенній державі на кордоні Європи і Азії – йде війна! Справжня, страшна війна! У нас убивають дітей, гинуть люди в лікарнях, цивільні у власних оселях. Вочевидь, президент країни-агресора, країни-терориста Владімір Путін дав наказ бомбардувати житлові будинки, шпиталі, пологові будинки. Без його наказу в Росії ніхто нічого не зробить. Мабуть, від люті, що нас не вдалося подолати швидко, він наказав перейти до тактики випаленої землі, вдався до відвертого геноциду. За давньою російською звичкою війська Росії все частіше застосовують для свого захисту на нашій землі щит з мирного населення, у хід пішла і заборонена в світі зброя, лунають погрози застосувати ракети з ядерними боєголовками. Як тут не нагадати європейцям, що коли Україна впаде, наступними жертвами варварів обов’язково стануть країни Європейського Союзу. Дехто це розуміє, дехто, як у Литві, вже озброюється. Але досі вірить в те, що їх це не торкнеться. У нас кажуть: "блаженний, хто вірує, тепло йому на світі”… І вам справді поки що тепло і комфортно. Але чи надовго? І як жити з пораненим сумлінням?

До речі, так думали напередодні Другої світової війни, приміром, у Франції. І чим це для них закінчилося?..

Є таке поняття як психологія травм: спочатку людина шокована, потім іде заперечення, тоді прийняття біди, і тужіння, а тоді заспокоєння. Це в нормальних людей.

Мені здається, та частина світу, яка досі не розуміє, або вдає, що не розуміє, того факту, що у нас війна, що озвірілий окупант хоче загарбати, знищити Україну як суверенну державу, знаходиться на етапі заперечення травми. Вони там спинилися – і все. Ви скажете, що є інтернет, телебачення, але ж є і психологія людини. Тут річ не тільки в ЗМІ. І важливо, щоб громадяни інших країн, а особливо їхня влада, таки вийшли зі стану заперечення. Якщо цей стан затягується, то люди замикаються в собі, втрачають відчуття реальності. Це проблема психологічної незрілості.

Якщо хтось сподівається на перемовини з Росією, то це марний, хибний шлях. Росія погодиться на якісь умови лише смертельно поранена. Пригадайте дітей під завалами в наших містах. Пригадайте авіаудар у площу Свободи в Харкові, пригадайте авіаудар у телевежу в Києві, пригадайте удари по Умані, Бабиному Яру… Снаряди, ракети летять на українські міста, на українських жінок і дітей, а сили НАТО не можуть закрити небо!!! Кажуть, це спровокує Третю світову. Господи, відкрийте очі – вона вже іде! Росія воює проти цілого світу, але світ боронить поки що одна Україна.

Я не мав друзів у Росії, але я любив російських письменників, знав деяких спортсменів, громадських діячів.. Наприклад, любив читати Сергія Довлатова. Він свого часу втік з Росії до Америки. Важко, мабуть, нормальній людині перебувати в Росії. Тепер важко всьому цивілізованому світу сприйняте Росію такою, якою вона є насправді: хижою, агресивною, лицемірною, підлою, жорстокою. І це стосується, на жаль, не лише керівної верхівки, а й більшості її населення. У Росії проходять масові протести проти війни? Ото ж бо… А ви почитайте, що знаходять у смартфонах загиблих і полонених російських солдатів, як вони зневажають і ненавидять нас. І за що? Лише за те, що ми вийшли з-під впливу Москви, що хочемо бути самостійними.

Я завжди був проти вбивств, бо це дикість, але зараз я хочу смертей російський військових. Я радий, коли Збройні Сили України знищують окупантів і показують потім це в соцмережах. З убивцями і ґвалтівниками лише так і треба. Я ненавиджу росіян і буду ненавидіти за те лихо, яке вони принесли на нашу землю! І це підписанти Будапештського меморандуму, які гарантували нам безпеку… А де інші гарантувальники, які позбавили нас ядерного щита?

Україна – козацька земля! Це край вільних незалежних людей. Тут була цивілізація, коли на території сучасної Росії переважно кумкали жаби.

Українці мають довгі традиції боротьби за незалежність. Україна вистоїть, у нас найкращі ЗСУ, зокрема й тому, що вони не мають куди відступати, бо це наша землі. І це Росія – окупант, а не ми. Європа і світ роблять кроки нам назустріч, нам збирають допомогу, надають і зброю. Але є точкові моменти, а є – глобальні. Ізолюйте Росію, закрийте небо над нашою землею і ви врятуєте життя тисяч людей, зокрема і дітей. Не прикривайте дітовбивство політикою, не забруднюйте і свої руки нашою кров’ю!

Слава Україні!

Героям Слава!

Назарій Вівчарик, журналіст