Серед багатьох з нас є громадяни, у яких є така риса як байдужість. Проте дедалі більшає й інших - небайдужих. Саме завдяки їм ми можемо щось змінити.
Комусь не подобається, що дитячий майданчик у центрі двору заливають бетоном для зведення нової багатоповерхівки. Когось дивує, що Європейська площа в місті над Дніпром раптом стає стоянкою для автомобілів. Хтось пригадує, як гуляв з немовлям за черкаським драмтеатром, де нині самі знаєте що. А хтось просто любив, йдучи на роботу, милуватися синіми ялинами в центрі міста… Прикладів можна наводити чимало.
Небайдужі знайдуть можливість якось протистояти цьому. Хтось буде штурмувати різноманітні інстанції скаргами, хтось вийде на мітинг протесту...
Зізнаюся, перебуваючи в одному місті України, побачив магазин «Золотий вік». Тоді я здивувався, чому ж у нас той самий магазин з російськомовною вивіскою. Я запитав про це директора департаменту муніципальної інспекції Ольгу Швець. Адже, відповідно до «Правил благоустрою міста Черкаси», затверджених депутатами Черкаської міської ради, підприємці повинні робити вивіски своїх закладів державною мовою. Результат не забарився. Підприємець таки зважив на те, що його магазин знаходиться в українському місті! І це приємно.
Так, хтось зауважить, що боротися із забудовником небезпечніше, ніж з іншомовними вивісками. Мовляв, у першому випадку можна і кийком по голові від «Беркуту» отримати. Але ж і за мову слід не забувати. Бо, як казав Іван Огієнко, «у мові – наша культура, сутність нашої свідомості».
Звичайно, хтось «и так поймет». І ці люди, як правило, не можуть не продукувати єхидні коментарі на тему, мовляв, мова потрібна одиницям. Ні! Не одиницям! БАГАТЬОМ! Вже й компанія Philips зважає на тих, кому не все одно. Зокрема, в Україні ця компанія погодилась з вимогою групи у Facebook з іронічною назвою «И так поймут» забезпечити громадянам нашої держави права стосовно отримання в інтернет-мережах інформації про товари компанії Philips українською мовою.
І наостанок для тих, хто завжди цікавиться питанням: а як там, у них? Наприклад, в арабських країнах до реклами ставляться дуже серйозно. Там «и так поймут» не проходить. Більше того, реклама навіть відомих світових брендів там повинна бути в примусовому порядку адаптована до місцевих культурних цінностей. Детальніше можете прочитати ТУТ.
Небайдужі люди можуть чогось та добитися. І мені б хотілося, щоб серед мого оточення було більше саме таких людей.
Назарій Вівчарик, відповідальний редактор інтернет-видання «Прочерк»
реклама
