На день „Радянської Армії і Військово-Морського флоту”, або по сучасному – День захисника Вітчизни, у Смілі вибирали Народну Раду. Спочатку небайдужі сміляни зібралися біля постаменту скинутого напередодні пам’ятника Леніну. Але мегафона не було і люди не дуже чули один одного. Тож вирішили перейти до міського Будинку культури. Уже в ньому вирішили, що обмежувати склад ради не будуть. Так, осіб 40…
Не надто визначалися і з критеріями. Дехто пропонував не обирати колишніх депутатів, підприємців, людей за 60 років. Але, обирали і колишніх депутатів, і підприємців, і людей старшого віку. Керування процесом взяв на себе активіст Євромайдану, член політичної партії Українська платформа „Собор”, колишній офіцер КДБ, полковник запасу СБУ Сергій Таран. Військова підготовка дозволила йому чітко і швидко вести збори, та, зрештою, обурилася присутня молодь, яка здійняла бучу. Довелося оголошувати перерву, домовлятися з нею, вводити її до складу ради.
У всьому відчувалося до болю знайоме дежавю. Щось подібне особисто мені доводилося спостерігати в Смілі вже не раз. Люди азартно, просто таки натхненно ділили шкіру ще тільки пораненого ведмедя. Причому, ніхто толком не розумів, чим займатиметься рада. Але до неї хотіли всі. Критерієм було: чи ходив ти на Майдан?
– Ми тебе не бачили на Майдані! – кричали найбільш активному парубійку голосисті жіночки.
– Я був один раз у Києві, – відповідав він.
– Бутербродів на Майдані поїв, а тепер до ради? – запитував обурений чоловік. Та його ніхто не чув.
Зрештою, раду таки обрали. Розпашілі люди розходилися. Місцеві політичні лідери радилися зі своїми прихильниками. До мене звернувся, шукаючи підтримки, літній дядечко:
– Ви бачили! – промовляв він схвильовано. – Через місяць у тій раді жменька залишиться. Це ж плуга треба тягти. А вони горлопанів і пристосуванців обирають. Я хотів би бачити в ній авторитетних, достойних професіоналів, а там більшість невідомо хто і ті, що давно вже себе в Смілі дискредитували. Але знову вперто лізуть у політику. Для мене, приміром, не так уже й важливо, чи була людина на Майдані. А якщо й була, то скільки. Головне, щоби вона була не проти Майдану. Не кожний за характером чи за здоров’ям, обставинами міг там бути. Зрештою, згадайте, Ленін для перемоги використав і царських офіцерів, і спеціалістів. Щоправда, згодом їх розстріляв, але державу збудував!
Я делікатно промовчав…
Олександр Вівчарик, журналіст, м. Сміла
Цікаві новини звідусіль
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису