Світові ЗМІ опрацьовують повідомлення про Україну у прискореному режимі. Сьогодні немає побоювань, що про війну у нас стали забувати на фоні інших збройних конфліктів у світі. Як трансформуються світогляди світових лідерів нині, інколи краще видно на відстані. І навіть якщо днями питання завершення війни буде вирішено, боротьба за Україну триватиме. Поки Україна воює, а політики радяться, існують й інші нездорові тенденції. Безкарне зло множиться. Той-таки острів Гренландія може стати продовженням нового розподілу територій. І побоювання щодо можливого іноземного втручання небезпідставні.
Ще у 2019 році тодішній президент США Дональд Трамп заявив про намір придбати Гренландію, що викликало обурення в Данії. Нещодавно, після повторного приходу до влади Трампа, в американському політичному дискурсі знову мусуються подібні ідеї. Чи справді США вже готуються до поглинання Гренландії, чи це лише зондування можливої реакції світової спільноти? Якби там не було, та, схоже, світ входить в епоху, коли дражливі питання вирішуватимуться з позиції сили, а моральні цінності поступово відходять на другий план. Тож для чимало націй ризикують прокинутися одного дня зовсім у іншій країні.
"Ми не можемо нічого говорити про Гренландію без Гренландії." Вам нічого не нагадує цей вислів? Так само ми говоримо, що нічого не можна вирішувати про Україну без України. Подібні висловлювання звучали минулого тижня на дебатах у Данському парламенті, які були приурочені до третьої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну.
«Допомога Україні – це не лише моральна підтримка, а й вклад у нашу безпеку. Україна – не частина росії, а частина Європи», – таку думку висловив глава МЗС Данії Ларс Люкке Расмуссен.
«Щасливий бути послом саме в Данії, країні, яка чи не найбільше допомогла Україні у військовому плані», – говорив Надзвичайний та Повноважний Посол України в Королівстві Данія (з 2023 року) Андрій Яневський. Водночас він наголосив, що росія не зупиниться, вона хоче зробити Бучу в усій Україні. Тож закликав і далі підтримувати Україну.
«Знаємо, що Данія чи не найбільше з-поміж інших країн допомагає Україні. І, як зазначалося, Україна й надалі буде країною, яку вона активно підтримуватиме. Більше того, данці беруть патронаж над низкою об'єктів у регіонах. Я висловлюю вдячність Данії за прагнення допомагати нам», – наголосив посол.
Попри нинішню загрозливу позицію з боку влади США, у Данії запевнили, що є об’єднаними в питанні допомоги Україні.
Попри нинішню загрозливу позицію з боку влади США, у Данії запевнили, що є об’єднаними в питанні допомоги Україні.
Долучився до дебатів онлайн і спікер парламенту Руслан Стефанчук, який подякував за візит прем’єр-міністра та спікера парламенту Данії в Україну. Він нагадав, що скоро Данія головуватиме в ЄС. І наголосив на тому, що підтримка Данії важлива, адже Україна захищає не лише своє небо і землю, а й небо і землю Європи.
«Протягом цих років багато біженців з України отримали захист у Данії. Водночас наша країна отримує енергетичну і допомогу», – зазначив пан Руслан. І наголосив, що напад на будь-яку демократичну країну Європи має отримувати відповідь.
«Якщо Україна складе зброю, війна буде програна. Ніяких переговорів без України. Мирний договір має спинити і майбутні атаки росії. Санкції важливі й необхідні проти росії. Має бути сильна підтримка України зараз. І я пишаюся тим, що Данія серед лідерів в постачанні військової допомоги Україні», – говорив глава МЗС Данії Ларс Люкке Расмуссен, наголошуючи, що мова іде не лише про безпеку України, а й про безпеку Європи.
Данія, як ніхто інший, розуміє, що таке втрата територій, адже сама після війни в 19 столітті втратила 20 відсотків території. Північна Європа не така вже й спокійна в плані державних меж, і коли починають про це говорити, то спливають давні образи.
"Робимо освітні проєкти. Співпрацюємо з Польщею щодо допомоги Україні."
«Так, стосунки північних країн довгий час були непростими, – каже Мортен Шіотц, керівник політичного відділу The Norden Association. (Це скандинавська неурядова організація, заснована в 1919 році з метою сприяння розвитку співпраці між скандинавськими країнами), – ми воювали 800 років, мали суперечки, тому і була створена наша організація».
До речі, всесвітньо відома письменниця Астрід Ліндґрен, що активно виступала за мир, була її членом. На початку існування організації найгостріше стояло питання щодо Північної Ютландії.
«Сьогодні ми інформуємо і ділимося знаннями про північні країни. Робимо освітні проєкти. Співпрацюємо з Польщею щодо допомоги Україні. Організація фінансується через внески членів і державні фонди. У питанні Гренландії існують політичні суперечки. Опитування показують, що деякі жителі Гренландії прагнуть незалежності, але не хочуть бути купленими США. Втрата Гренландії означатиме втрату 98% території Королівства Данії».
Читайте також:
Керівник Черкаситеплокомуненерго їздив у Данію за досвідом
Українським журналістам пощастило бути в Данії у ці тривожні дні і чути, бачити на власні очі, як змінюється світогляд політиків, і як їхні рішення впливають на майбутнє Європи. Ми це спостерігали безпосередньо, а не дізналися з газет.
До речі, щодо газет. Редактор данської газети Aarhus Stiftstidende Ян Шоубю доволі різко висловився про наміри Дональда Трампа. За його словами, більшість данців ненавидять Трампа і називають його «ідіотом». Данці не люблять Америку і обурені загарбницькою політикою Трампа щодо Гренландії.
– Ми ніколи не віддамо острів, – казав він, обурюючись самим фактом подібного дискурсу.
І не дивно: Данія пережила німецьку окупацію, тож данці бояться повторення подібної ганьби. У країні заборонено вивішувати прапори Німеччини – за це навіть можна отримати штраф. На одній зі світлин ми бачили таблички зі старими назвами вулиць (німецькою). Але відтоді данці фактично вилучили німецьку мову зі свого вжитку.
Натомість нині в Данії повсюди майорять українські прапори. Данський уряд навіть ухвалив спеціальну постанову, яка дозволяє їх вивішувати. Як уже мовилося, Данія є однією з чотирьох країн світу, що надають Україні найбільшу підтримку, зокрема військову. Вона також розробила програму закупівлі озброєння для України.
Данський політик Мартін Лідегор – колишній міністр закордонних справ, а також колишній міністр клімату, енергетики та будівництва – коментуючи заяви Трампа, каже, що Європа має думати про оборону. Він визнає, що є певні межі і починати раптово свій термін на посту президента з заяв, які розцінюються як посягання на території інших країн не годиться.
Світовий порядок нині отримує стрес, - каже Лідегор. Він за те, щоб Європа об’єднувалася, посилювала оборону, виробляла зброю.
- Нам треба не закуповувати зброю, а виробляти самим. Щоб ми могли захистити себе і підтримати інші країни Європи, як-от Україну, - каже Лідегор, називаючи себе проєвропейським.
„Щодо Гренландії. Її жителі не хочуть бути ані американцями, ані данцями – вони хочуть бути гренландцями. Поки що вони залишаються частиною Данії, але прагнуть ширшої автономії”, – таку позицію озвучують у Представництві Гренландії в Данії. Зокрема його глава Йенс Генріх заявив:
– Коли говоримо про Гренландію, говоримо і про історію – Данія та Норвегія колонізували Гренландію в 1721 році. Колоніальна ера тривала довго і, передусім, була пов’язана з ресурсами. Наприклад, у Гренландії добували китовий жир, який використовували для опалення і освітлення.
У 1953 році Гренландія була офіційно приєднана до Данії і стала її частиною. Відтоді гренландці отримали представництво в данському парламенті. У 1979 році завершився процес формування власного законодавства, а в 2009 році Гренландія отримала право на самовизначення.
Читайте також:
Співпрацю із данським підприємством налагоджують у Черкасах
Що маємо сьогодні? Новорічний прийом, під час якого голова парламенту звертається до гренландців, арктичні фестивалі, заходи з інтеграції в суспільство, дні кар’єри. Діють курси для тих, хто хоче працювати в Гренландії.
Що являє собою економіка Гренландії зараз? Це, передусім, рибна промисловість, видобуток металів, а також – перехід на зелену енергетику. На острові діє мораторій на нафту й газ. Відбувається економічна інтеграція з іншими країнами.
Зростання економіки Гренландії значною мірою залежить від зовнішніх субсидій. Перш ніж стати незалежною, країна має зміцнити свою економіку. Поки що уряд працює над питаннями, що стосуються острова, зокрема у сфері оборони та правосуддя.
У Гренландії створено Комісію з примирення, щоби уникнути загострення історичних суперечностей. Останнє дослідження показало, що 85% жителів Гренландії хочуть залишатися частиною Данії, але водночас підтримують подальший рух до незалежності.
У Представництві Гренландії в Данії кажуть: небезпечні заяви Трампа демонструють, що не лише Україна може стати розмінною монетою у світовій політиці. Є ризики і для інших країн. Тому потрібно об’єднуватися та давати відсіч тим, хто загрожує стабільності у світі.
У Представництві Гренландії в Данії кажуть: небезпечні заяви Трампа демонструють, що не лише Україна може стати розмінною монетою у світовій політиці.
Наразі питання безпеки, напевно, важливіше за питання незалежності. Гренландія розраховує на співпрацю з НАТО, ЄС та іншими міжнародними організаціями. Проте на Альянс мають значний вплив США, адже саме вони постачають йому основну частину озброєння.
На території Гренландії розташована американська військова база, і гренландці вважають, що США не нападуть на власні військові об’єкти. Проте, якщо подивитися на Крим, де базувався російський флот, то ми бачимо, що росія фактично напала на себе ж саму.
У сучасних реаліях іноді здається, що найближча армія, яка може захистити Данію, – це армія України…
Навчальний тур організувала організація NJC у співпраці з IRMI, International Institute for Regional Media and Information Україна та за підтримки Nordisk Ministerråd og Nordisk Råd
Назарій Вівчарик, редактор сайту "Прочерк"
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису