Аби виграти (суд, вибори і багато чого іншого) у Білоусова та Тулуба, Одаричу потрібно, нарешті, додати в ідеології. Оскільки його “Партія вільних демократів” відома більше вчинками, ніж ідеями, – “запалювати” маси доведеться саме за рахунок ідеологічної складової. Вона у цієї партії, м’яко кажучи, слабенька. Та й політичний спектр Черкас і області майже весь зайнятий: зліва направо.
Від соціального популізму доведеться фактично відмовитися, бо його зайняли Білоусов із комуністами, частково – “регіонали”. Ліберальні балачки про демократію і самоврядування впевнено посіли Партія регіонів та “Батьківщина”, які зовсім не випадково злилися в єдиному ідеологічному потоці. На тій же платформі стоять “УДАР” і “Фронт змін”. У “вільних демократів” один шлях – дрейфувати дедалі вправо. А там – уже набирає обертів “Свобода”, яка, здається, таки матиме своїх депутатів у новій міській раді.
Знаючи про те, що рейтинг Одарича вищий за рейтинг його партії, йому протиставили компромісного Білоусова, який, за підтримки обласної та міської влади, має всі шанси поправити власний політичний імідж. Саме тому Одаричу і Бродському доведеться й надалі розкручувати їхню партію, обростати радикальними гаслами, не здивуюсь, якщо антикомуністичними (антирадянськими) й опозиційними.
Попри невтішну стартову атмосферу, ПВД має шанс перетягти на свою сторону чимало протестного електорату. Питання: як збираються його втримати сьогоднішні опозиційні партії, ідеологічні меседжі яких розходяться із реальними вчинками?
Сергій Шамара, кандидат історичних наук, громадський діяч (Черкаси)
* передрук зі сторінки з Фейсбуку
