За словами спікера парламенту України Руслана Стефанчука, оновити законодавство в галузі аудіовізуальних послуг – один із кроків, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС, тож він входить до пакету євроінтеграційних законопроєктів, які Верховна Рада планує розглянути до кінця року. Наскільки законопроєкт «Про медіа» відповідає український законопроєкт європейським нормам? Радіо Свобода вивчало думки й погляди у Брюсселі й Києві.
«Український медіазакон має відповідати аудіовізуальній директиві (ЄС – ред.), – наголосила виданню віцепрезидентка Єврокомісії, комісар з питань цінностей та прозорості Вера Юрова. – Для нас головне побачити в українському медіазаконі належну організацію структур, які спостерігають за медіапростором, тому що в кожній країні має бути якась незалежна інституція, яка має бути представлена дуже поважними людьми, незалежними особами, які спостерігають за функціонуванням медіаринку», – каже Юрова.
Законопроєкт про медіа, вважає віцепрезидентка Єврокомісії, слід проаналізувати на предмет незалежності структури, що спостерігала б за медіапростором. Вера Юрова додає, що це непросто, оскільки і в державах-членах ЄС є чимало проблем, до того ж іноді – «це предмет жорсткої політичної боротьби».
«Дехто каже, що хто має ЗМІ, той має владу. У нашому розумінні ніхто з політиків не повинен мати ЗМІ. Тому ми так наполегливо прагнемо бачити незалежний орган, який стежить за ЗМІ», – зауважила Юрова.
Національна спілка журналістів України розкритикувала законопроєкт. «Нинішній державний медійний регулятор отримує широкі повноваження і розширюється сфера його реагування. Крім теле- і радіопростору, як це є у сфері Нацради, регулятор тепер може здійснювати приписи і втручатися в діяльність онлайн-медіа і друкованих ЗМІ», – каже голова НСЖУ Сергій Томіленко в коментарі Радіо Свобода.
Він нагадує, що половина членів Нацради з питань телебачення й радіомовлення, згідно з Конституцією України, призначається парламентом, інша половина – президентом, а в умовах монобільшості в парламенті, яка є в нинішніх умовах, це, по суті, вплив однієї й тієї ж політсили.
«Базові застереження, які у нас є, – це фактична можливість державному регулятору в позасудовий спосіб блокувати засоби масової інформації, зупиняти випуск друкованих ЗМІ або застосовувати блокування для онлайн-медіа. Зрозуміло, що там є певний такий спосіб застосування цих репресивних санкцій, але водночас ми більше прихильники застосовувати судові певні механізми, ніж дозволяти саме регулятору ухвалювати рішення і категорично вплинути – зупинити діяльність ЗМІ», – зауважує Томіленко.
Першим етапом реформування медійного законодавства, на думку голови НСЖУ, могла б стати імплементація аудіовізуальної директиви Євросоюзу, утім, вона відображена в українському законопроєкті про медіа на 10-15 відсотків, стверджує Томіленко.
Європейська федерація журналістів (EFJ) зі штаб-квартирою в Брюсселі, що представляє близько 320 тисяч медійників і понад 71 медіаорганізацію, у коментарі Радіо Свобода висловила солідарність із Національною спілкою журналістів України, закликаючи українську владу привести законодавство у відповідність до європейських стандартів свободи преси. У EFJ нагадують, що надання Україні статусу країни-кандидата в члени ЄС передбачає ґрунтовний перегляд українського законодавства про ЗМІ.
Регулювання ЗМІ має здійснюватися органом, незалежним від уряду, і його метою має бути незалежність медіа, а не їхній контроль, зауважував генеральний секретар EFJ Рікардо Гутьєррес, порадивши українській владі краще комунікувати з представницькими журналістськими організаціями в Україні, зокрема НСЖУ, та експертами з Венеційської комісії Ради Європи та «служб ЄС».
«Примусове регулювання, яке передбачається законопроєктом і перебуває в руках регулятора, повністю контрольованого урядом, гідне найгірших авторитарних режимів. Його треба вилучити. Державі, яка б застосовувала такі положення, просто не місце в Європейському союзі. Не знаю, чи вони дослухалися до моєї поради», – сказав Гутьєррес у коментарі Радіо Свобода.
Нагадаємо, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своїй відповіді на лист голови EFJ Майї Север наголосила на необхідності для українського медіарегулятора бути незалежним, і щоб під час підготовки законопроєкту проводилися консультації з медіаорганізаціями.
Віцепрезидент GLOBSEC (Бельгія) Роланд Фройденштайн заявив, що Європейська комісія, оцінюючи українську заявку на членство, уже висловила задоволення рухом України на зустріч стандартам ЄС у галузі медіарегуляції. Водночас, оцінюючи, наскільки достатнім є цей крок, Фройденштайн зазначив, що «це – хороший перший крок». Для Євросоюзу, який оцінює нині український законопроєкт, додав він, принципово, щоби ринок медіа був вільним, також – прозорість щодо медіавласності, менш «впливові» олігархи», незалежність регуляційних органів, які, відповідно, мають обмежену владу й не можуть просто «закрити медіа».
«Я вірю українському громадянському суспільству, коли воно висловлює певні побоювання щодо цього конкретного закону. Це не означає, що Європейський союз чи Європейська комісія повинні встановлювати барикади та протестувати на цьому етапі (…) Українське громадянське суспільство справді має йти вперед, якщо є сумніви щодо справедливості цього закону та його сумісності з верховенством права. В такому випадку це має бути озвучено», – каже Фройденштайн.
Журналісти Радіо Свобода, записуючи інтерв’ю з міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком, згадали критику, що лунала на адресу медіазакону, зокрема, від Комітету захисту журналістів (CPJ) (Комітет захисту журналістів – міжнародна неурядова організація зі штаб-квартирою у Нью-Йорку, що займається захистом прав журналістів).
Міністр Олександр Ткаченко в інтерв’ю відповів на цю критику так: «Наскільки я розумію, це американський комітет, не міжнародний. І він відповідає на звернення, власне, керівника Спілки журналістів щодо того чи іншого закону. В цьому сенсі пан Томіленко послідовний. Він критикував цей закон і в минулих редакціях, і в нинішніх».
Голова профільного комітету Верховної Ради Микита Потураєв заявляє, що посилення ролі регулятора і його автономності не вплине на свободу слова, і що це – одна з вимог Євросоюзу. На думку голови профільного парламентського комітету, законопроєкт відповідає директивам ЄС на 100 відсотків, і наведена ним цифра різко контрастує з тією, що згадує керівник НСЖУ.
У Нацраді з питань телебачення та радіомовлення необхідність запроваджувати регулювання онлайн-медіапростору пояснювали тим, що частина ринку «працює в темну або анонімно».
На оцінку Єврокомісії, якою займаються експерти з Ради Європи, у профільному комітеті українського парламенту очікували у вересні. Джерела Радіо Свобода в Єврокомісії свідчать, що висновок буде готовим наприкінці жовтня. Тим часом, у парламенті поправок до документа після першого читання нагромадилося понад дві тисячі. Попередньо його планують схвалити до кінця року.
Про це йдеться на сайті НСЖУ.
реклама
