Трохи менше двох років вдалося попрацювати народному депутату України Володимиру Зубику у Верховній Раді VII скликання. Цього часу було замало, щоб повною мірою реалізувати власні обіцянки перед своїми виборцями, які він давав під час передвиборної кампанії-2012. Але й за такий короткий період народний обранець встиг багато чого зробити як для потреб цілого округу, так і для кожного жителя окремо.
– Дійсно, депутат не зобов’язаний допомагати виборцям. Але я це роблю, і люди вже самі просять, щоб я продовжував їх підтримувати, – пояснює Володимир Зубик. – Коли людина йде до церкви, її ніхто не примушує давати милостиню. Але коли вона бачить під церквою ще біднішого за себе, то мимоволі суне руку в кишеню. Яка їй з того користь, ніхто пояснити не може. Так і я міркую, що допомогти бідній людині просто зобов’язаний. Це як закладена з дитинства програма, з якою живеш і, напевне, помреш. Таким чином поводитися з біднішими за себе людьми мене навчила мама. Разом із нею в 93-ому році ми так само допомагали знедоленим у Львові. Поступово почали будувати церкви та будинки престарілих. Відтоді підтримувати незаможних – це моє покликання. Але не скажу, що воно обтяжує. Навпаки, приємно, коли можу людині чимось допомогти або розрадити у її біді.
За словами Володимира Зубика, досі ніхто з його колег по парламенту не зробив більше для черкащан, ніж він. Якби його колеги дотримувалися своїх обіцянок перед виборцями, то Черкащина відчула б на собі реальні зміни.
*передвиборна агітація