Черкаський правозахисник розповів про своє ставлення до виборчих перегонів у місті*

*передвиборна агітація

Черкаський правозахисник та член міськвиконкому Валерій Макеєв на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» оприлюднив зверення стосовно того, як відбуваються виборчі перегони в Черкасах.

«Не планував брати активної участі у обговоренні перебігу місцевих виборчих перегонів, та таки маю. Рівень брудних, шкідливих речовин, що заповнили ефір, став надмірним. Позавчора міський голова Сергій Одарич опублікував т.з чергове термінове звернення… Чергова доза лайна та бруду на своїх опонентів – читай, здебільшого, колишніх соратників. Втім дісталося і «пересічним перехожим»: свою дозу лайна отримали навіть ті, хто майже не перетинався із міським головою ані по справах, ані у приватному житті, – йдеться у зверненні Валерія Макеєва. – Чи можуть бути чистими руки у людини, яка кидається брудом? Подумайте: у кого є потреба в тому, щоб ображати, ганьбити, оговорювати іншого? Чи ТАКІ передвиборчі перегони нам потрібні? Влада, яка будується на такому передвиборчому «лайні», буде саме такою… Чому в школах ми усі навчаємось гарним манерам, читаємо та вивчаємо класиків, а коли ті, хто рвуться до влади, набивають свої набої брудом. При тому – власноруч сконструйованим. Сьогодні Сергій Олегович перейшов межу. І це прикро. Я маю правило – про друзів. Навіть коли зраджують, б’ють у спину, я не говорю НІЧОГО. Бог їм суддя.

Так, ми з Сергієм Олеговичем були друзями. Пам’ятаю, як в одному із перших інтерв’ю (на цілий розворот) для місцевої преси, Сергія Олеговича як киянина запитали, а чи є у Вас друзі в Черкасах. Він відповів: Так, це Паша Бурлай, Коля Мирза та Валерій Макеєв… Але «вони нічого не просять»…

Так, я можу багато речей віднести «у залік» Сергію Олеговичу. Це, насамперед, створення баскетбольного клубу «Черкаські Мавпи», прихильником якого я є без малого 10 років. Так, Сергій Олегович має таланти та досвід… Але… У розвідку я з ним би не пішов: не можна іти у розвідку з тими, хто будь-якої миті, без попередження вистрілить у спину, хто здатний образити будь-кого, лишень для задоволення своїх власних амбіцій.

(Та і сам Сергій у розвідку ні з ким би не пішов: там потрібно бути справжнім…)

Так. Лайна у руках та й на душі у Сергія Одарича стільки, що ВИСТАЧИТЬ на всіх, а при надійній медіапідтримці, яку він має, це лайно розповсюджується на ціле місто. Це вже massage навіть не до виборців, а до психоаналітиків: «Які мотивації можуть бути в людини, яка здатна «кидатися лайном на всі сторони? Бажання відчути себе «чистішим, вищим, розумнішим, яскравішим», ніж інші – не за рахунок особистих досягнень, а за рахунок обливання брудом усіх оточуючих. Що це? Фобія? Комплекс?»

Щодо т.з. боротьби з криміналом, поборником якої сьогодні проголосив себе Сергій.

«Якщо Ви не сиділи – то це не ваша заслуга, а наше недоопрацювання», – відомий вислів Фелікса Дзержинського. Щось у цьому є.

Сьогодні Одарич висунув добре напрацьовані звинувачення (під блюзнірським виглядом термінового звернення») Сашку Радуцькому: Мовляв, того свого часу було засуджено.

Так. Сашко – із простої родини. Рано втратив батька.

На вулиці – свої закони. Заступився за дівчину. І це вже не просто бійка (романтизацією яких займається телебачення), а кримінальне діяння.

Так. Це життя.

Але так складається у житті, що ті, хто крадуть, втрачають, занедбують мільйони бюджетних коштів, легко відкупляються, пєтляють, знаходять вдалі виходи для себе із ситуацій.

Як наші шляхи із Сергієм розійшлися. Розповім. У 2012 році міський голова попросив мене проаналізувати стан надходжень до міського бюджету з обов’язкових платежів та зборів.

Моя доповідь його вразила: ВІН ПРОФУКАВ декілька сотень мільйонів гривень міського бюджету тільки з платежів з пайової участі в інженерно-транспортну та соціальну інфраструктуру міста!

Це правда.

Вкрасти, втратити мільйони, коли ти можновладець, – це не злочин, а от хто захистить людей із бідних, простих родин?

Олександр Радуцький – не ідеальний. Але реально – він щирий і простий. Щирий черкащанин.

Я не зраджую друзям. Коли я був у полоні, саме він ініціював на сесії міської ради звернення до Президента щодо мого визволення.

Що робив Одарич під час «гарячих моментів» у історії нашої держави – різні історії.

Бог йому суддя.

Всі ми перед богом рівні.

Та ніхто не може паплюжити нашу віру.

Так на одному з виконкомів, коли Одарич вдався до чергового перекручування ситуації, я просто дістав Біблію та присягнув, що я щиро, за совістю та переконаннями розглядаю питання порядку денного.

Чомусь саме сам вигляд Біблії викликав у Сергія Одарича несамовиту риторику. Навіть назвав мене «Адвокатом диявола»…

Це занадто.

Пам’ятаю, якось на Різдво, я завітав до кабінету міського голови зі щойно освяченою водою: «Давай святою водичкою окропимо твій кабінет!»

Його гримаса мене вразила: «Прибери! Я не по цих ділах! Я переконаний атеїст!».

І сьогодні переконаний атеїст надає оцінку християнам…

Сумно. Втім, голосуйте по вірі».